Дебет

ДЕ́БЕТ (від лат. debere — залишилось) — частина бухгалтерського балансу, що від­ображає інформацію про активи під­приємства (необоротні, оборотні, матеріальні та фінансові). Д. актив. рахунків бухгалтер. обліку від­ображає збільше­н­ня активів певного типу або витрат, Д. пасив. рахунків — зменше­н­ня зобовʼязань. Дебітор. заборгованість (ДЗ) — активи під­приємства у формі заборгованості дебіторів (юрид. або фіз. осіб, які заборгували під­приємству певні суми грош. коштів, їх еквівалентів або ін. активів) на певну дату. Правила обліку ДЗ в Україні регулює Положе­н­ня бухгалтер. обліку «Дебіторська заборгованість», затв. Мін-вом фінансів України 1999. Інформація про неї є важливим показником, що характеризує фінанс. стан під­приємства. Облік ДЗ ведуть у роз­різі контр­агентів і за характером заборгованості. Її також класифікують за термінами очікуваного погаше­н­ня і його вірогідністю. За характером заборгованості виділяють ДЗ за товари (роботи, послуги): покупців або замовників за отримані ними товари чи послуги (у під­сумок балансу включають чисту реалізац. вартість такої ДЗ, яку ви­значають шляхом зменше­н­ня ДЗ на суму резерву сумнів. боргів); за роз­рахунками з бюджетом: ДЗ фінанс. і податк. органів перед під­приємством, пере­плати по податках, зборах та ін. платежах до бюджету; за ви­даними авансами: ДЗ ін. під­приємств по на­даних авансах; з нарахованих доходів: ДЗ нарахованих диві­дендів і від­сотків; із внутр. роз­рахунків: ДЗ повʼязаних сторін та із внутр.-відом. роз­рахунків; ін. поточна ДЗ: заборгованість, що не може бути включена до ін. статей дебітор. заборгованості, зокрема ДЗ покупців по платежах на користь під­приємства за від­вантажену їм продукцію та на­дані послуги. Залежно від термінів очікуваного погаше­н­ня, ДЗ поділяють на довго­строк. і поточну. Довго­строк. ДЗ — заборгованість, що не виникає у ході нормал. операц. циклу та буде погашена після 12-ти місяців від дати балансу; поточна — заборгованість, яка виникає у ході нормал. операц. циклу або буде погашена протягом 12-ти місяців від дати балансу. Залежно від вірогідності погаше­н­ня ДЗ у майбутньому її поділяють на стандартну, щодо своєчасного погаше­н­ня якої дебіторами не виникає сумнівів, і не­стандартну, щодо якої існує частк. або повна вірогідність непогаше­н­ня у встановлені терміни. Не­стандартну заборгованість поділяють на сумнівні борги і без­надійну ДЗ. До сумнів. боргів від­носять поточну ДЗ, щодо якої існує не­впевненість у погашен­ні її боржником (під сумнівні борги під­приємства зобовʼязані формувати резерви за рахунок поточ. витрат), до без­надій. — щодо якої існує впевненість у її неповернен­ні боржником або за якою минув строк позивної давності. Не­стандартну ДЗ класифікують шляхом групува­н­ня заборгованості за строками її непогаше­н­ня із встановле­н­ням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюють враховуючи фактичну суму без­надій. ДЗ за попередні звітні періоди. Він зро­стає зі збільше­н­ням строків непогаше­н­ня ДЗ. Величина резерву сумнів. боргів — сума добутків поточ. ДЗ від­повід. групи та коефіцієнта сумнівності від­повід. групи.

Завантажити статтю