Дзвінок

Визначення і загальна характеристика

«ДЗВІНО́К»  — ілюстрований художньо-педагогічний журнал для дітей та молоді. Виходив 1890–1914 у Львові двічі на місяць з підзаголовком «Письмо ілюстроване для дітей і молодіжі». Від 1893 — орган Руського (від 1912 — Укр.) пед. товариства, підпорядк. НТШ. Ред. — О. Барвінський, В. Шухевич, В. Білецький, М. Пачовський, А. Алиськевич, Катря Гриневичева, І. Крип’якевич та ін. Було створ. київ. редакцію «Дз.», до складу якої входили Леся Українка, М. Старицький, Л. Старицька-Черняхівська, М. Лисенко, однак вона не розпочала діяльність. Публікували оповідання, вірші й казки І. Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського, Ганни Барвінок, Л. Глібова, П. Грабовського, Б. Грінченка, Дніпрової Чайки, Н. Кобринської, М. Костомарова, А. Кримського, Олени Пчілки, Лесі Українки, І. Франка, Г. Хоткевича, Т. Шевченка, Є. Ярошинської та ін.; а також переклади з рос. і зарубіж. літ-р, зокрема творів Г.-К. Андерсена, Ш. Перро, Л. Толстого, Дж. Боккаччо, Ґ. Лессінґа, А. Міцкевича, М. Гоголя, А. Чехова. Висвітлювали життєвий і твор. шлях видат. діячів укр. літ-ри, культури та науки, діяльність істор. постатей, зокрема Б. Хмельницького, П. Сагайдачного, П. Дорошенка. Друкували також загадки, акровірші, шаради, головоломки, «задачі буквові», «задачі рахункові», спрямовані на розвиток дит. кмітливості. У «Дз.» вперше з’явилися жанри наук.-популяр. нарису для дітей та юнацтва і нарису-казки («Нюрнберзьке яйце» М. Коцюбинського, «І. Котляревський» Б. Грінченка, «Казка про Сонце та єго сина» Дніпрової Чайки). Як додаток 1913 вийшла кн. «Казки бр. Гримів та інші».

Завантажити статтю