Диковський Мойсей Андрійович

ДИКО́ВСЬКИЙ Мойсей Андрійович (28. 08. 1857, с. Кологлин Одес. пов. — 02. 02. 1930, м. Томськ, РФ) — революційний діяч. Навч. в Одес. духов. училищі, Таврій. духов. семінарії. Учителював у Мелітоп., згодом — Бердян. пов. Таврій. губ. Вів рев. пропаганду серед селян Таврій. губ. 1879 звільнений з роботи через політ. неблагонадійність; працював писарем у Таврій. земській управі. Переїхав до Одеси, звідти — до Києва, де став чл. гуртка М. Попова та І. Іванова, метою якого було об’єднати «Народну волю» та «Чорний переділ». Вів пропаганду серед селян Київ. і Волин. губ., вступив до партії есерів. Заарешт. за доносом дружини, 26 листопада 1880 за звинуваченнями у причетності до організації убивства київ. генерал-губернатора та членстві у терорист. злочин. організації засудж. до 15-ти р. каторж. робіт на рудниках з довіч. поселенням у Сибіру. Навесні 1882 взяв участь в організації масової втечі із заслання, за що був покараний продовженням терміну каторж. робіт на 10 р. Від 1899 проживав у м. Чита, служив у конторі будівництва Забайкал. залізниці, згодом організував товариство споживачів, службовців і робітників цієї ж залізниці. 1902 разом з ін. народовольцями, які мешкали у Читі, влаштовував вечірки для робітників залізнич. майстерень, на яких займався їх політ. вихованням. 1904 отримав право вільного вибору місця проживання із забороною мешкати у столицях та столич. губерніях упродовж 5-ти р. Залишився у Сх. Сибіру, 1906–08 працював рахівником на ст. Шилка. 1929 оселився у сина в Новосибірську.

Завантажити статтю