Директорія Підкарпатської Русі
ДИРЕКТО́РІЯ ПІДКАРПА́ТСЬКОЇ РУСІ́ — дорадчий орган з питань мов, шкіл, релігії та місцевого самоуправління. Діяв наприкінці 1919 — на поч. 1920 згідно з положенням «Генерального статуту про організацію та адміністрацію Підкарпатської Русі, приєднаної Паризькою конференцією до Чехо-Словацької Республіки», ухваленим урядом Чехо-Словаччини 7 листопада 1919. До складу Д. П. Р. увійшли: Г. Жаткович (голова), Ю. Бращайко, А. Волошин, Ю. Гаджеґа, К. Прокоп (9 грудня 1919 його замінив Є. Пуза), О. Торонський. Гол. завдання — підготувати законопроекти у справах автономії та подати їх на розгляд сойму. Урядовою мовою проголошена малорус. — рідна мова підкарпат. русинів із етимол. правописом. Згідно зі статутом, у структурі Директорії діяли: «предсідательство и заграничное политичное отделеніе; культурное и школьное отделеніе; религійное, промисловое и торговельное отделеніе; правосудие, земледельное и продовольственное отделеніе; отделеніе администраціи (внутренних дел); финансовое отделеніе». Серед вимог — проголошення автономії, встановлення кордонів, звільнення з-під румун. окупації сх. р-нів, впорядкування грош. системи, проведення земел. реформи, допомога інвалідам та сиротам війни, поліпшення життєвого рівня народу. Вона також вимагала відкликання чеха Я. Брейхи з посади адміністратора краю, висунула ультиматум президентові Чехо-Словаччини Т. Масарику, проігнорований владою. 19 лютого 1920 чл. Д. П. Р. заявили про свою відставку.
Рекомендована література
- Нариси історії Закарпаття. Т. 2 (1918–1945). Уж., 1995;
- Болдижар М. Закарпаття між двома світовими війнами: Мат. до історії суспільно-політ. відносин. Ч. 2. Уж., 1996;
- Dokumenty o Podkarpatske Rusi. Praha, 1997.
Завантажити статтю
