Дитячі ігри

ДИТЯ́ЧІ І́ГРИ — динамічна система взаємодії дитини з довкі­л­лям, у процесі якої від­бувається його пі­зна­н­ня, засвоє­н­ня культурно-історичного досвіду і формува­н­ня дитячої особистості. Кожна з Д. і. має конкретно-істор., багатовидовий, креатив. та багатофункціон. характер. У їх структурі виділяють мотивац.-цільовий, знан­нєвий, процесуал.-операц., контрол.-оцін. і результатив. компоненти, між якими існує тісний взаємозвʼязок. Важливим чин­ником реалізації Д. і. є іграшка. Серед функцій Д. і. — формува­н­ня базових засад особистості (самосві­домості, довіл. поведінки, статево-рольової ідентифікації, нац.-культур. самоусві­домле­н­ня, твор. ставле­н­ня до дійсності, досвіду соц. взаємодії, комунікатив. умінь, роз­виток емпатії тощо); збагаче­н­ня емоц.-почут­тєвої сфери; адаптаційна; мотивац.; роз­вивал.; виховна; дидакт.; коригувал.; компенсаторна та ін. Д. і. є провід. діяльністю у до­шкіл. віці. Вони впливають на формува­н­ня псих. процесів та якостей, що готують пере­хід до­шкільника до вищого щабля роз­витку. В контекс­ті гри виникають нові види діяльності, зокрема трудова, естетична, навч. тощо.

У процесі онтогенет. роз­витку особистості Д. і. динамічно змінюються. У першій пол. до­шкіл. віку яскраво виявляється творча основа ігрової діяльності, а правила інтегруються з вимогами до викона­н­ня ролі. Роз­виток Д. і. твор. характеру від­бувається в кілька етапів. За Д. Ельконіним, спочатку зʼявляються предметні Д. і., коли субʼєкт за допомогою іграшок від­творює дії дорослих з обʼєктами довкі­л­ля; згодом гол. місце посідають сюжетно-рольові ігри — уявне ро­зі­грува­н­ня взаємин дорослих. Значе­н­ня реал. предметів з часом зменшується, до від­творе­н­ня ігрових дій залучають предмети-замін­ники, якими дитина може маніпулювати. Надалі гра від­бувається з уявним предметом, таким чином вона набуває знакового, символіч. змісту. У старшому до­шкіл. віці та у шкільні роки пріоритет. значе­н­ня в Д. і. набувають правила. За особливостями регулюва­н­ня пере­бігу Д. і. їх поділяють на творчі та ігри за готовими правилами. Творчі ігри класифікують на сюжетно-рольові, кон­структивно-буд., ігри-драматизації, театралізовані, ігри з елементами праці та худож.-твор. діяльності, режисер., ігри-фантазува­н­ня та ін.; ігри за готовими правилами — на дидакт., пі­знав., ігри-подорожі, рухливі, з елементами спорту та спорт. (футбол, хокей, баскетбол та ін.), хороводні, нар., компʼютерні, ігри-роз­ваги, інтелектуал. (загадки, ребуси, кросворди, крипто­грами, чайнворди, шахи) тощо. У до­шкіл. віці пере­важають сюжетно-рольові ігри, що спричиняють глибокі емоц. пере­жива­н­ня дитини, повʼязані зі змістом обраної для гри ролі, якістю її викона­н­ня і тими реал. стосунками, в які вона вступає з виконавцями ін. ролей, реалізуючи заг. задум гри. В процесі таких ігор роз­виваються найважливіші ново­утворе­н­ня до­шкіл. дитинства: уява, елементи довіл. поведінки, символічна функція. Діти молодшого й серед. шкіл. віку надають пере­вагу рухливим, спорт. та інтелектуал. іграм. Особливе значе­н­ня для дитини мають нар. ігри, зокрема для нац.-культур. ідентифікації її особистості. Їх роз­поділяють на рухливі, хороводні, театраліз., інтелектуал., традиц. дит. нар. ігри малих форм — лічилки, скоромовки, заклички, примовки, небилиці, мирилки, дражнилки, звуконаслідува­н­ня, жеребкува­н­ня, забавлянки тощо (див. також Ігри та забави народні).

Різні аспекти пед. керівництва Д. і. висвітлені у працях К. Ушинського, С. Шацького, А. Макаренка, В. Сухомлинського, С. Русової, П. Блонського, Л. Артемової, О. Запорожця, Н. Кудикіної та ін.

Завантажити статтю