ГУЛЯ́ЄВ Валерій Іванович (04. 04. 1938, м. Ташауз, Турк­мені­стан) — фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1980), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Закін. Ленінгр. ін­ститут інж. водного транс­порту (1960). Працював на Іркут. авіац. заводі (РФ, 1960–63); від 1963 — у Київ. інж.-буд. ін­ституті: 1979–94 — завідувач кафедри теор. механіки, водночас у 1966–69 — молодший науковий спів­робітник Ін­ституту електрозварюва­н­ня АН УРСР; від 1994 — завідувач кафедри вищої математики Нац. транс­порт. університету (Київ). Досліджує стійкість неліній. коливань; неліній. теорію оболонок; механіку гнучких стрижнів і косм. польотів; теорії оптимал. упр. і хаотизації; динаміку роботів з пружними ланцюгами та пружних роторів при складному обертан­ні.