ГУ́РОВ Олександр Васильович (24. 08(05. 09). 1845, м. Саратов, Росія — 1921) — геолог, палеонтолог. Доктор геології і мінералогії (1888). Закін. Харків. університет (1867). У 1873–75 навч. у Парижі та Лондоні. Працював у Харків. університеті: 1867–72 та від 1881 — хранитель геол. кабінету, від 1883 — приват-доцент, від 1888 — екс­траординар., від 1890 — ординар. проф. геології. Одночасно у 1887–1900 викладав у Харків. технол. ін­ституті. Досліджував геологію України, зокрема Харків., Катеринослав. (нині Дні­проп. обл.), Полтав. губ. Особливу увагу приділяв ви­вчен­ню геол. будови Донец. камʼяно-вугіл. басейну і Дні­пров. гранітоґнейс. площі. Під керівництвом Г. 1871 зна­йдено поклади камʼяної солі в м. Бахмут (нині Артемівськ Донец. обл.). Ви­значив роз­ташува­н­ня під­зем. водонос. горизонтів на тер. Харків., Полтав. і Катеринослав. губ. Як палеонтолог ви­вчав камʼяновугіл. флору Донбасу.