Гуцульська республіка

ГУЦУ́ЛЬСЬКА РЕСПУ́БЛІКА — територіально-державне утворе­н­ня на Закарпат­ті. Проголошена 5 січня 1919 у с. Ясіня (нині Рахів. р-ну Закарп. обл.) Укр. нар. радою під керівництвом С. Клочурака, створ. 8 листопада 1918 для боротьби за воз­зʼ­єд­на­н­ня Закарпа­т­тя з Україною. При Раді, яка була найвищим органом влади, діяли секції: військ. і зовн. звʼязків, внутр. справ, харчова, госп., освіти та шкільництва, а також пропаганди з центром у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). Загони Гуцул. нар. оборони (бл. 1100 осіб), які за допомогою старшин УГА роз­зброювали угор. війська, поширили її вплив майже на всю Гуцульщину, зокрема міста Рахів, Великий Бичків (нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл.) та Сигіт Мармароський (нині м. Сіґету-Мармацієй, Румунія). Г. р., ведучи по­стійну боротьбу проти угор. і румун. військ, про­існувала до 11 червня 1919, коли Закарпа­т­тя за Сен-Жермен. мирним договором стало автоном. частиною Чехо-Словач­чини.

Завантажити статтю