Гюнтер Олександр (Герман) Ріхардович

ГЮ́НТЕР Олександр (Герман) Ріхардович (26. 10(07. 11). 1890, Харків — 1984, Москва) — правознавець. Після закінчення Харків. університету (1915) залишений при ньому професор. стипендіатом і асист. проф. М. Палієнка; до 1918 займався адвокат. практикою. Під час лікування у Швейцарії познайомився з євр. письменником Шолом-Алейхемом, який зробив його прототипом персонажа одного зі своїх оповідань. Після Лютн. революції 1917 Г., як актив. чл. РСДРП (меншовиків), запропонували очолити харків. міліцію, однак він відмовився. 1917–19 — делегат Харків. міської конф. РСДРП (об’єднаної), кандидат до Установ. зборів від Харків. відділу с.-д. організації «Єдність». У цей період товаришував з письменником В. Короленком, театр. актором В. Синельниковим, правознавцями Б. Кістяківським та О. Бобрищевим-Пушкіним. Водночас продовжував викладац. діяльність: 1917 обраний проф. Харків. нар. університету (читав курс держ. права); протягом 1918–20 викладав держ. право та основи правознавства у Харків. комерц. інституті та жін. університеті; 1919–20 — проф. держ. права Харків. університету. 1920 переїхав до Владикавказа (РФ), де захистив дис. «Советская власть и Советская конституция», що була першим дослідж. цієї тематики у рад. державі. 1920–22 і 1924–25 — проф. держ. права, 1922–23 — декан суспільно-екон. факультету Горського політех. інституту (Владикавказ); 1923–24 — проф. держ. права Харків. інституту нар. господарства; 1925–27 — ректор Горського с.-г. інституту. Один з ініціаторів створення Робітн. університету у Владикавказі, 1927 викладав у ньому курс основ держави і права та рад. конституції; від 1927 — проф. права Бакин. університету. 1931 заарешт. за звинуваченням у приналежності до контррев. меншовиц. організації, ув’язнений на 1,5 р. Після звільнення переїхав до Москви, працював вченим секр. Інституту економіки будівництва (згодом — Центр. дослідниц. інститут пром. споруд), консультантом Наркомату важкої промисловості СРСР. 1938 заарешт. вдруге. Під фіз. і морал. тиском вимушено зізнався у шпигунстві на користь Німеччини й участі у контррев. організації, однак 31 серпня 1939 на судовому засіданні Військ. трибуналу слідчі викрили фальсифікацію справи. Г. виправдали, але відправили на заслання до Самарканд. обл. Узбекистана. 1946 він отримав дозвіл на переїзд до Ташкента, де викладав в індустріал. інституті, університеті та на Вищих курсах МВС; 1955 повернувся у Москву, до 1974 працював у архітектур. інституті, читав курс економіки будівництва.

Пр.: Избирательное право. 1917; Субъективно-публичные права граждан. Х., 1917; Монархия и республика. 1918; К учению о юридической природе государства. 1918; Власть и право. 1919; Формы правления и формы государственного устройства. 1919; Основы Советской Конституции: Лекция. Владикавказ, 1920; Борьба в природе и право человека на существование // Изв. Горского политех. ин-та. Владикавказ, 1922. № 2; Кровная месть. 1923; Хозяйственные преступления. Х., 1928; Должностные преступления. Х., 1928; Общая часть Уголовного кодекса. Х., 1928; Уголовные кодексы УССР и РСФСР. Сравнительный текст и комментарий. Х., 1929; Конфликты между шариатом и советским правом среди мусульманского населения Северного Кавказа // СС. Х., 1929; Международный меньшевизм: Очерк структуры и идеологии. Москва, 1930; Шестой конгресс Коминтерна. Х., 1930.

Літ.: Федорова Е. Безымянное поколение: Зап. правоведа, адвоката, бывшего меньшевика А. Гюнтера (1890–1984). Москва, 2004.

ДА: Центр. держ. архів вищих органів влади і упр. України. Ф. 166, оп. 12, спр. 1990, арк. 1–11.

І. Б. Усенко

Основні праці

Избирательное право. 1917; Субъективно-публичные права граждан. Х., 1917; Монархия и республика. 1918; К учению о юридической природе государства. 1918; Власть и право. 1919; Формы правления и формы государственного устройства. 1919; Основы Советской Конституции: Лекция. Владикавказ, 1920; Борьба в природе и право человека на существование // Изв. Горского политех. ин-та. Владикавказ, 1922. № 2; Кровная месть. 1923; Хозяйственные преступления. Х., 1928; Должностные преступления. Х., 1928; Общая часть Уголовного кодекса. Х., 1928; Уголовные кодексы УССР и РСФСР. Сравнительный текст и комментарий. Х., 1929; Конфликты между шариатом и советским правом среди мусульманского населения Северного Кавказа // СС. Х., 1929; Международный меньшевизм: Очерк структуры и идеологии. Москва, 1930; Шестой конгресс Коминтерна. Х., 1930.

Державний архів

Центр. держ. архів вищих органів влади і упр. України. Ф. 166, оп. 12, спр. 1990, арк. 1–11.