ГОЛИ́НСЬКИЙ-ГУ́РБИЧ Григорій Васильович (19. 03. 1895, с. Вижній Березів, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. — весна 1941, побл. м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) — військовик УГА. Закін. Коломий. гімназію (1915), Праз. університет (1925). Учасник 1-ї світової війни у складі під­роз­ділів УСС. Влітку 1917 при­знач. командиром Гуцульської сотні УСС, від 25 листопада 1918 — коман­дант Гуцульського куреня УГА, на чолі якого брав участь у боях із поляками, більшовиками і денікінцями, зокрема від­значився у березні 1919 під час Вовчухівської операції. У квітні 1920 потрапив у польс. полон, звідки згодом втік до Чехо-Словач­чини. 1925 повернувся у рідне село. Брав активну участь у діяльності укр. громад. і проф­спілк. організацій, спів­працював з ОУН, за що неодноразово заарештовувався польс. владою. Із приходом більшовиків 1939–40 працював дир. Микуличин. лісопункту побл. Яремчі (нині Івано-Фр. обл.). 13 березня 1941 заарешт. органами НКВС, роз­стріляний. 25 лютого 1990 пере­похов. у смт Делятин (На­двірнян. р-н Івано-Фр. обл.). Його імʼям на­звано вулиці у Делятині і м. Коломия (Івано-Фр. обл.).