Голобуцький Володимир Олексійович

Визначення і загальна характеристика

ГОЛОБУ́ЦЬКИЙ Володимир Олексі­йович (15 (28). 07. 1903, с. Великий Бір Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ — 21. 01. 1993, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1948), професор (1949). Урядові нагороди СРСР. Державна премія УРСР у галузі н. і. т. (1980). Закін. Пн.-Кавказ. університет у м. Ростов-на-Дону (РФ, 1930). Вчителював (1930–34). Протягом 1934–37 навч. в аспірантурі Ленінгр. пед. ін­ституту (нині С.-Петербург) під керівництвом Б. Грекова й водночас викладав у низці ленінгр. ВНЗів (і під час блокади). Працював завідувач кафедри історії СРСР Краснодар. пед. ін­ституту (1937–40), Казан. університету (1943–47; обидва — РФ), Чернів. університету (1947–49); водночас від 1947 (з пере­рвою) — в Ін­ституті історії АН УРСР (Київ): 1958–61 — завідувач від­ділу історії феодалізму, 1974–79 — старший науковий спів­робітник-консультант; 1961–71 — завідувач кафедри історії нар. господарства Київ. ін­ституту нар. господарства; 1972–84 — старший науковий спів­робітник-консультант Ін­ституту економіки АН УРСР (Київ). Не­зважаючи на вимушені ком­проміси з пануючою ідеологію, обʼєктивно під­ходив до ви­вче­н­ня історії України 16–19 ст., зокрема політ., дипломат., екон. аспектів війни 1648–54 під проводом Б. Хмельницького. Від­стоював концепцію ран­нього роз­витку буржуаз. від­носин в Україні та глибоко досліджував пита­н­ня укр. козацтва у часи, коли ця тема була під мовчазною забороною режиму. 1952 написав лист до Й. Сталіна, протестуючи проти терміна «воз­зʼ­єд­на­н­ня» як такого, що не від­повід­ав стосункам України та Росії. Влітку 1953 на засі­дан­ні від­ділу пропаганди ЦК КП(б)У О. Корнійчук звинуватив Г. в укр. буржуаз. націоналізмі й вимагав по­збавити його звань, вислати із Києва й заарештувати (уникнув ре­пресій лише через змі-ну політ. ситуації в країні після смерті Й. Сталіна). Учасник 11-го кон­гресу істориків у Стокгольмі (1960).

Пр.: Освободительная война украинского народа под руководством Б. Хмельницкого. К., 1954; Рос­сия и освободительная война украинского народа 1648–1654 гг. К., 1954; Черноморское казачество. К., 1956; Запорожское казачество. К., 1957; українською мовою — 1994; Максим Железняк. Москва, 1960; Запорізька Січ в остан­ні часи свого існува­н­ня: 1734–1775 рр. К., 1961; Дипломатическая история освободительной войны украинского народа 1648–1654 гг. К., 1962; Гомін, гомін по діброві. К., 1963; 1967; Дн., 2003; Економічна історія Української РСР: Дожовтневий період. К., 1970; Запорозьке козацтво. К., 1994.

Літ.: Мовчан П., Павличко Д., Яворівський В., Погорілий О. Подвижник // ЛУ. 1993, 4 берез.; Горак В. Знавець козацької доби (Володимир Голобуцький) // Істор. журн. 2003. № 4–5; Дыхан М. Выдающийся историк Украины Владимир Голобуцкий // Одес. изв. 2003, 24 июля; Михайлина П., Федорук А. Видатний український історик ХХ столі­т­тя // Буковин. журн. 2005. № 1; Юсов С. Л. Наукова й педагогічна діяльність В. Голобуцького в роки Великої Вітчизняної війни та повоєн­ний період // УІЖ. 2006. № 2; Володимир Олексі­йович Голобуцький (1903–1993 рр.): Біо­бібліо­графія. К., 2006.

П. В. Михайлина

Завантажити статтю