КРИВЕ́НКО Микола Євгенович (22. 05. 1950, Київ) — графік, живописець і педагог. Син Є. Кривенка. Член Національної спілки художників України (1988), обʼ­єд­на­н­ня «Живописний заповід­ник» (1992). Закінчив Київський художній ін­ститут (1978; майстерня Г. Гавриленка). Учасник 1-ї ви­ставки нонконформістів у Києві (1975). Персональна — у Києві (1983, 1987–88, 1990, 1993, 1995, 1999, 2002–03, 2007, 2009). На творчій роботі. Від 2006 — викладач кафедри рисунку і живопису Київського університету будівництва та архітектури. Основна галузь — станкова графіка і живопис абстрактного напряму. Головні теми — вода, сніг, вітер, повітря, трава. Для творчості К. характерні аскетичність палітри (пере­важно пастельні кольори, часом одноколірні полотна) та неартикульованість форми (лише чиста, неопосередкована екс­пресія, чут­тєвий образ пере­жива­н­ня унікального стану). Оформив книги «Знаю і можу» Е. Пелін (1979), «Оповід­ки давнього Китаю» (1989; обидві — Київ). Автор статей «Що дав мені Григорій Гавриленко» // «Галерея», 2002, № 3–4. Окремі роботи зберігаються в Національному художньому музеї, Національному музеї Т. Шевченка, Хмельницькому музеї сучасного мистецтва, Музеї С. Параджанова (Єреван). Серед учнів — А. Якутович.