ГОЛОВʼЯ́НКО Зиновій Степанович (12(24). 11. 1876, с. Талова Балка, нині Світловод. р-ну Кіровогр. обл. — 23. 11. 1953, Київ) — фахівець у галузі лісівництва та ентомології. Доктор біо­логічних наук (1936, без захисту дис.). Закін. С.-Петербур. ліс. ін­ститут (1901). Працював у лісництвах в Україні. 1918 — зав. Бюро ліс. ентомології; 1919–22 — викладач ентомології в Уман. школі садівництва (нині Черкас. обл.); 1924–34 — засн. і кер. Дарниц. ліс. дослід. станції (побл. Києва); 1937–53 — проф. Київ. лісогосп. ін­ституту; за сумісництвом від 1943 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту зоології АН УРСР, згодом — Ін­ституту ентомології АН УРСР. Наукові дослідже­н­ня з питань екології та морфології комах-шкідників лісу, заходів боротьби з ними. Ви­вчав закономірності формува­н­ня ентомокомплексів, досліджував фауну окремих деревних порід. На Дарниц. ліс. дослід. станції створив укр. школу ліс. ентомологів.