Ґвахарія Георгій Віссаріонович

Визначення і загальна характеристика

ҐВАХА́РІЯ Георгій Віс­саріонович (1901, м. Кутаїсі, Грузія — 02. 09. 1937) — промисловець. Державні нагороди СРСР. Навч. у Моск. ін­ституті зовн. торгівлі (1922–25). З 15 р. брав активну участь у рев. русі в Кутаїс. губ. 1921–22 працював у Тбілісі в Закрайкомі під керівництвом С. Орджонікідзе. Під час на­вча­н­ня вступив до троцькіст. організації. Від 1925 — у торг. пред­ставництві СРСР у Великій Британії. 1928 за звʼязок з троцькістами висланий до м. Актюбинськ (нині Казах­стан). 1930 заявив про роз­рив із троцькізмом і був від­новлений у ВКП(б). Після поверне­н­ня у Москву почергово очолював від­діли будівництва електро­станцій і капітал. будівництва Наркомату важкої промисловості СРСР. Згодом керував будівництвом Луган. паравозобуд. заводу, Сталін. металург. заводу (нині Донецьк), Зуїв. та Штеров. ДРЕС, Макіїв. металург. заводу (усі нині Донец. обл.). 1933–37 — директор Макіїв. металург. заводу. Ґ. вперше в металург. промисловості СРСР від­мовився від держ. дотації, пере­вів завод (1935 дав 11 млн крб прибутку) на повний госп­розрахунок. Заарешт. 1937 за звинуваче­н­ням у належності до троцькіст. терорист. організації, що нібито діяла в Донбасі. 1 вересня того ж року виїзна сесія військ. колегії Верхов. суду СРСР на закритому судовому засі­дан­ні в Києві винесла йому смерт. вирок. Реабіліт. 1956.

Літ.: Зарево над заводом. История Макеевского метал­лургичес-кого завода им. С. М. Кирова. Д., 1965; Лихолобова З. Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні ре­пресії кінця 30-х років в Україні. Д., 1996; Малыгин В. И. Из века в век. Д., 1999.

В. І. Малигін, Т. І. Шмідт

Завантажити статтю