Ґольдфарб Еміль Михайлович

ҐОЛЬДФА́РБ Еміль Михайлович (31. 05. 1924, м. Новомосковськ Дні­проп. обл. — 29. 08. 1986, Дні­пропетровськ) — фахівець у галузі металургійної теплотехніки. Доктор технічних наук (1964), професор (1956). Закін. Дні­проп. металург. ін­ститут (1947), де від­тоді й працював: від 1966 — професор кафедри теплотехніки та автоматизації металург. печей. Зро-бив знач. внесок у формува­н­ня наук. основ металург. теплотехніки та теорії печей, а також у роз­виток Дні­проп. школи металург. теплотехніки. Класичним, що уві­йшов у довідк. літературу з тепло- і масооб­міну, став роз­роблений ним груповий метод обʼ­єд­наного ріше­н­ня кра­йових задач у теорії тепло­провід­ності, а за­пропонований метод мит­тєвого регуляр. режиму до­зволив вирішити цілий клас задач (про­блеми Стефана). Один з перших, хто викори­став теорію оптимал. керува­н­ня при вирішен­ні теплотех. задач, що стосуються конструюва­н­ня, функціонува­н­ня, модернізації печей, дослідж. регенерації теплоти.

Завантажити статтю