ҐОРҐОЛЕ́ВСЬКИЙ Зиґмунт (Gorgolewski Zygmunt; 14. 02. 1845, м. Солець, нині Польща — 05. 07. 1903, Львів) — польський архітектор. Закін. Королів. буд. академію у Берліні (1871). Працював будівничим у Берліні, водночас — асистент кафедри архіт. проектува­н­ня Королів. буд. академії. Згодом пере­бував на держ. службі у міністер. буд. комісії. 1877–79, 1886–88 — у Міністерстві громад. робіт, 1880–85 — архітектор придвор. буд. упр. Вільгельма І. 1889–92 працював у містах Галле та Гільдесгайм (обидва — Німеч­чина). Від 1893 — директор Львів. худож.-пром. школи. За його проектами у стилях історизму споруджено низку громад. та житл. будинків, зокрема Судову палату (1880) у Ляйпцизі (Німеч­чина), міст Вільгельма (1875) у Берліні, будинок Товариства прихильників наук (1877) і будинки (1877–81) перед Польс. театром у м. По­знань, палаци (1878–79) в Опорові та Сєкові (усі — Польща), у стилях неоренесансу та неоготики — гол. браму та тимчас. павіль­йони Заг. край. ви­ставки 1894 у Львові: графа А. Потоцького, Шкіл. ради, вищих шкіл, Край. від­ділу. Керував будівництвом нар. і худож.-пром. шкіл у Зх. Україні, ре­ставрував замок Ф. Радзивіл­ла (1882) у м-ку Олика (нині смт Ківерців. р-ну Волин. обл.). 1895 спроектував (побудовано 1897–1900) Львів. міський театр (нині Львів. театр опери та балету ім. С. Крушельницької; неоренесанс із викори­ста­н­ням форм необароко та модерну). Також за планами та ескізами Ґ. митці Львова на­прикінці 19 ст. виконали більшість деталей його оздобле­н­ня. Отримав 4-у премію 2-го між­нар. конкурсу за проект Райхстаґу (Берлін, 1882).