ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Ґралюк Борис

ҐРАЛЮ́К Борис (04. 03. 1949, м. Дервента, Югославія, нині Боснія і Герцеґовина) – археолог, культуролог. Отримав диплом проф. археології у Заґреб. університеті (1976). Від 1994 працює в Інституті археології (Заґреб). Досліджує етногенез хорватів у зв’язках з Україною. Один із засн. і 1-й гол. секр. Культ.-просвіт. товариства русинів-українців Заґреба (від 1972). Голова Товариства ім. Т. Шевченка у Боснії, один з ред. укра- їномов. передач у м. Баня-Лука (1985–88). Співзасн. та 1-й голова Спілки українців Боснії і Герцеґовини (від 1990). Член президії Спілки русинів-українців Хорватії. Один із засн. Спілки русинів-українців Югославії (1989). Заст. голови Асоц. хорват. україністів. Автор дослідж. з історії, давніх і сучас. укр.-хорват. зв’язків, поезій та есе, виданих в Україні та Хорватії. Публікує вірші у часописах «Руське слово» (Нови Сад), «Нова думка» (Вуковар).

І. Б. Даценко

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Ґралюк Борис / І. Б. Даценко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-25761

Том ЕСУ:

7-й

Дата виходу друком тому:

2007

Дата останньої редакції статті:

2007

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

25761

Кількість переглядів цього року:

3

Схожі статті

Проблеми гуманітарних наук
Періодика  | 2023
Г. З. Гриценко, В. П. Біляцька, Р. М. Хавула
Могаричов
Людина  |  Том 21 | 2019
С. О. Єфимов
Євпаторійський краєзнавчий музей
Музеї  | Том 9 | 2009
Л. І. Дубиніна

Нагору