ҐУДЗЕ́НКО Прокіп Микитович (04(17). 12. 1913, с. Ромейкове-Гончариха, нині Гончариха Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. — 29. 11. 1982, Київ) — лікар-педіатр. Батько Ж. Ґудзенко. Доктор медичних наук (1960), професор (1961). Заслужений діяч науки УРСР (1965). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1979). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди. Закін. Київський медичний ін­ститут (1939). Працював лікарем. Від 1946 — у Чернів. мед. ін­ституті: 1955–65 — завідувач кафедри дит. хвороб, водночас 1962–65 — проректор з наук. і навч. роботи; 1965–82 — завідувач кафедри факультет. педіатрії, водночас 1976–78 — декан педіатр. факультету Київ. мед. ін­ституту. Гол. педіатр МОЗ УРСР (1966–70). Голова правлі­н­ня Товариства педіатрів УРСР. Головний редактор журналу «Педіатрія, акушерство і гін­екологія» (1970–82). Ви­вчав про­блеми лікува­н­ня туберкульозу, кишк. інфекцій, стафілокок. захворювань у дітей молодшого та старшого віку, дит. нефрології; формува­н­ня хроніч. гастроентерол. патології в дит. віці та значе­н­ня рац. харчува­н­ня здорових і хворих дітей за умов викори­ста­н­ня кисломолоч. продуктів. Одним з перших об­ґрунтував роль алергії у формуван­ні хроніч. форм дизентерії.

.