ДЕРЖА́ВНА ЛЬО́ТНА АКАДЕ́МІЯ УКРАЇ́НИ — вищий на­вчальний заклад, що здійснює під­готовку та пере­підготовку фахівців у галузі цивільної авіації. Засн. 1951 як Кіровогр. військ. авіац. училище льотчиків дальньої авіації, згодом — 60-е вище авіац. училище льотчиків ВПС. У звʼязку зі скороче­н­ням ЗС СРСР 1960 Училище роз­формоване, а на його базі створ. Кіровогр. школа вищої льот. під­готовки цивіл. авіації. Від 1978 — Кіровогр. вище льотне училище цивіл. авіації, від 1993 — сучасна назва. Нині у структурі Академії діють: факультети льот. екс­плуатації, обслуговува­н­ня повітр. руху, менеджменту, післядиплом. освіти, заоч. навч.; льотне училище; центр під­вище­н­ня кваліфікації; навч. центр пошуку та рятува­н­ня; льот. загін; тренажер. центри; наук.-тех. бібліотека (понад 300 тис. од. зберіга­н­ня). Заг. кількість курсантів і слухачів — понад 2 тис. осіб, серед яких громадяни більш, ніж 25-ти країн світу. Напрями н.-д. роботи: про­блема людського фактора в авіації; роз­робле­н­ня та впровадже­н­ня методів, методик, технологій, тренажер. і навч. про­грамно-тех. засобів профес. під­готовки авіац. фахівців, спрямованих на формува­н­ня профес. надійності пілотів і авіадис­петчерів як операторів особл. склад. систем упр.; екологічно без­печні ресурсоощад. авіац. технології захисту та під­вище­н­ня врожайності с.-г. культур; авіац. моніторинг земної поверх­ні й екол. стану повітр. середовища. Від 1995 виходять «Наукові праці академії». Ректор — М. Рубець (від 1987).