Державна рада
ДЕРЖА́ВНА РА́ДА — найвищий державний орган у низці країн світу; у Китаї і країнах Скандинавії — назва уряду. Д. р. Рос. імперії, створ. 1810 маніфестом імператора Олександра І за пропозицією товариша міністра юстиції і держ. секр. М. Сперанського, складалася з представників вищої бюрократії і не мала права законодав. ініціативи. Було передбачене проходження через Д. р. усіх законів, однак на практиці ця норма не дотримана. Головував у Д. р. імператор, у разі його відсутності — особа, яку він призначав (як правило, голова комітету міністрів). Структура Д. р. зазнавала неоднораз. змін, зокрема первісно у її структурі діяли 4 департаменти: законів, цивіл. і духов. справ, держ. економіки, військ. (не скликався з 1854, ліквідований 1901). Крім того, 1832–62 існував департамент Царства Польського (1866–71 його повноваження мав комітет у справах Царства Польського), 1901–06 — департамент промисловості, наук і торгівлі. 1861–82 при Д. р. діяв гол. комітет з питань упорядкування сільс. стану, 1874–81 — особл. присутствіє з військ. повинності. Справи, подані до департаментів, проходили через держ. канцелярію. Менш важливі справи розглядали у департаментах, ін. — на заг. зібраннях Д. р. У 1906 Д. р. стала верхньою палатою стосовно Державної думи Російської імперії і отримала право законодав. ініціативи. За новим положенням половину чл. Д. р. обирали, ін. половину призначав імператор (зокрема голову та його заст.). Вибор. чл. обирали на 9 р. (кожні 3 р. третину складу переобирали): від православ. духівництва — 6, губерн. і обл. дворян. т-в — 18, закладів торгівлі та промисловості — 12, АН і університетів — 6, фінського сейму — 2, губерн., земс. зібрань і землевласників неземських губерній — 60 осіб. Реформована Д. р. розгорнула свою діяльність тільки після розпуску 1-ї та 2-ї Держ. дум Рос. імперії. Консерватизм більшості чл. Д. р. зумовлював її рішення, що блокували навіть помірковані законопроекти думи. 1917 Тимчас. уряд ліквідував Д. р. Помітну роль у її діяльності відігравали вихідці з України, серед них — голова Д. р. у 1827–34 князь В. Кочубей, Д. Багалій, М. Ковалевський. Д. р. називали один з вищих держ. органів Австро-Угорщини — райхсрат (двопалат. парламент), що діяв 1848–49 і 1867–1918. Наприкінці 19 ст. у його нижній палаті (депутатів) було 11 представників укр. насел. (див. також Галичина).
Рекомендована література
- Ерошкин Н. П. История государственных учреждений дореволюционной России. Москва, 1968;
- Юртаева Е. Государственный совет в России (1906–17 гг.) // ГП. 1996. № 4.
Завантажити статтю
