ГОЛУБЕ́ЦЬ Михайло Андрі­йович (30. 10. 1930, с. Великий Любінь, нині смт Городоцького р-ну Львів. обл. — 14. 08. 2016, Львів) — фахівець у галузі геоботаніки та екології. Батько О. Голубця та Р. Грималюк. Доктор біо­логічних наук (1970), професор (1978), академік НАНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Народний депутат України (1990–1994). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Закінчив Львівський сільськогосподарський ін­ститут (1953), де від­тоді й працював. 1957–1962 — науковий спів­робітник Науково-дослідного ін­ституту землеробства і тварин­ництва західних ра­йонів України (с. Оброшине Пустомитівського р-ну Львів. обл.); 1962–1974 — науковий спів­робітник, директор Львівського державного природо­знавчого музею; від 1974 — директор Ін­ституту екології Карпат НАНУ (до 1991 — Львівське від­діле­н­ня Ін­ституту ботаніки АН УРСР). Наукові дослідже­н­ня: класифікація рослин­ності; висотна зональність рослин­ного покриву; генезис і систематика смереки європейської. Ви­вчав рівні організації живого, механізми саморегуляції, еволюції екосистем. Автор праць у галузі лісо­знавства, екосистемології, структурно-функціональної суті «плівки життя» за В. Вернадським, біо­сфери, ноо­сфери і глобальної надсистеми соціо­сфери.