Грабар Андрій Миколайович
ГРАБА́Р Андрій Миколайович (26. 06(07. 08). 1896, Київ — 05. 10. 1990, Париж) — мистецтвознавець. Брат П. Грабара. З походження дворянин. Доктор (1928). Дійсний член Франц. АН (1955). Орден Почес. Легіону. Навч. в Університеті св. Володимира у Києві, 1915 перевівся у Петрогр. університет (нині С.-Петербург), закін. Новорос. університет в Одесі (викл. Н. Кондаков), залишений для підготовки до проф. звання. 1920 виїхав до м. Варна (Болгарія). Працював в Археол. музеї у Софії. Від 1922 — у Франції. Від 1924 — викладач російської мови у Страсбур. університеті (Франція). Читав курс візант. і сх.-європ. мистецтва. Від 1938 — у Школі вищих досліджень у Парижі. 1946–66 — проф., почес. проф. Коледжу де Франс. На пенсії. Праці Г. присвяч. проблемам візант. мистецтва; звертався до тем формування культу святих, їх реліквій, пам’ят. місць у період пізньої античності і раннього християнства, а також іконоборства. Вивчав візант. живопис.
Додаткові відомості
- Основні праці
- La peinture religieuse en Bulgarie. Paris, 1928; L’Empereur dans l’art byzantin. Paris, 1936; La peinture romane. Lausanne, 1958; Les manuscrits grecs enlumines de provenance italienne. Paris, 1972; Sculptures byzantines du Moyen âge. Paris, 1976; Les voies de la création en iconographie chretienne. Paris, 1979; Christian iconography: a study of its origins. Princeton, 1980.
Завантажити статтю
Людина 
