Граніт
Визначення і загальна характеристика
ГРАНІ́Т (італ. granito, від лат. granum — зерно) — повнокристалічна глибинна інтрузивна порода з вмістом кремнезу понад 64 %. Складається з калійного польового шпату (бл. 40 %), кварцу (майже 30 %), кислого плагіоклазу (15 %), біотиту, мусковіту, рогової обманки, піроксену або олівіну (разом — 5–10 %). Домішки чи другорядні мінерали представлені магнетитом, апатитом, цирконом, сфеном, гранатом, піритом, флюритом та ін. Колір білий, рожевий і червоний. Структура кристалічно-зерниста, рівномірно зерниста та порфироподібна. Розрізняють велико-, середньо- та дрібнозернисті різновиди, а також строкаті за будовою та кольором пігматоїдні Г. Середній хім. склад осн. породотвір. оксидів Г. (%): SіО2 — 68,75; АI2О3 — 14,4; К2О — 5–7; Nа2О — 2–3; Fе2О3 — 1,5–3,8; FеО — 1,5–2; СаО — 1–3; Мg — 0,88; ТіО2 — 0,3–0,4; Н2О — 0,19–0,84; МnО — 0,12. Широко розповсюджені лужно-земел. Г.; окрему групу утворюють лужні Г. з підвищеним вмістом лугів, зокрема й натрію. У них наявні лужні піроксени та амфіболи (егірин, рібекіт та ін.). Г. з великими овоїдами калієвого польового шпату, що займають значні масиви в межах Укр. та Балтій. щитів, мають назву «рапаківі». З Г. та їхніми контактовими зонами повʼязані концентрації цінних рудних і неруд. корис. копалин. Так, пігматитові, пневматолітові та гідротермал. жили містять поклади срібла, золота, поліметалів, молібдену, вольфраму, ртуті, рідкоземел. елементів, а також коштов. та кольорового каменю. Г. — чудовий буд. та облицювал. матеріал. Укр. Г. відомі й далеко за межами України та були використані у багатьох монум. спорудах. Запаси буд. і декор. Г. в Україні надзвичайно великі, що забезпечує як внутр. потреби, так і перспективи експорту. Г. здебільшого переробляють на місці з огляду на кошти і лише побл. річок і залізниць, що полегшує його транспортування. Гол. р-ни видобутку Г.: побл. смт Клесів (Сарнен. р-н Рівнен. обл.), де видобувають сірі й рожеві Г.; околиці міст Коростишів, Коростень, Новоград-Волинський (усі — Житомир. обл.), де видобувають червоний Г.; великий р-н побл. Вінниці, де розробляють темно-сірі Г.; над р. Рось — міста Погребище (Вінн. обл.), Городище (Черкас. обл.), Біла Церква, Богуслав (обидва — Київ. обл.); побл. міст Умань і Тальне (обидва — Черкас. обл.); над Дніпром — побл. м. Кременчук (Полтав. обл.). Через невигідне для транспортування положення мало експлуатують Г. на Пд. Побужжі та Приазов. височині.
Літ.: Заварницкий А. Н. Изверженные горные породы. Москва, 1956; Петрографічний кодекс України. К., 1999.
А. Я. Радзивілл
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
