Гратило Володимир Іванович
ГРАТИ́ЛО Володимир Іванович (31. 10. 1955, Кишинів) — живописець. Член НСХУ (1995). Закін. Київський художній інститут (1981; викл. Т. Голембієвська, В. Забашта, О. Кривоніс). Працював 1983–89 викл. Кишинів. худож. училища. Відтоді — на творчій роботі. Основна галузь — станк. живопис. Учасник всеукр. та міжнар. мистецьких виставок від 1984. Персон. — у Львові (1995), Реґенсбурзі (2001), Парижі (2005). Ліризм і муз. ритми його полотен органічні і ненав’язливі. Митець тонко відчуває колір, користується ним для підсилення твор. задуму. Для творчості Г. характерні м’якість рисунку та рішучий композиц.-конструктив. каркас. Діапазон стилю виконання: від реаліст. настроєвої інтерпретації дійсності до глибоко філос., доведених до гранич. абстрагуючого узагальнення творів. Від 2002 — у Франції.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Церква» (1990), «Автопортрет», «Натюрморт» (обидва — 1992), «Музичний момент» (2002), «Нічний пейзаж», «Хвиля», «Переможець», «Казка» (усі — 2004), «Тече річка», «Повня» (обидва — 2005), «Замок» (2006); портрети — «С. Далі», «П. Пікассо», «Жанна Д’арк», «Легіонер» (усі — 2005).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
