Воєнно-економічна стратегія

ВОЄ́Н­НО-ЕКОНОМІ́ЧНА СТРАТЕ́ГІЯ — система наукових знань про характер економічного забезпече­н­ня сучасних воєн, шляхи їх уникне­н­ня воєн­но-економічними засобами, економічну під­готовку держави до можливої війни та форми економічного забезпече­н­ня воєн­них дій стратегічного мас­штабу. В.-е. с. є однією із складових воєн­ної стратегії. Вона ґрунтується на даних воєн­но-екон. аналізу, враховує воєн­не спожива­н­ня і ви­значає зміст воєн­но-екон. політики. Воєн­но-екон. аналіз проводять з метою виявле­н­ня закономірностей та тенденцій екон. процесів і госп. діяльності на всіх рівнях воєн. сфери. Його гол. зав­да­н­ня — наук. об­ґрунтува­н­ня рішень і дій у галузі економіки, що оптимально забезпечують високу боє­здатність ЗС й обороно­здатність держави. Аналіз може за­стосовуватись при фінанс. про­гнозуван­ні роз­витку воєн. сфери держави; забезпечен­ні на­ступал. дій ЗС під час війни та їх роз­будові у мир. час (що є актуал. для України); організації територіал. оборони; ви­вчен­ні інфра­структури воєн. сфери ін. держав тощо. Його враховують також при роз­робці нових видів озброє­н­ня. Воєн­не спожива­н­ня (ВС) — викори­ста­н­ня сусп. продукту в оборон. інтересах, що включає: озброє­н­ня, військ. техніку і матеріали, особисте спожива­н­ня військовослужбовців (обмундирува­н­ня, спорядже­н­ня, продовольство тощо), а також робітників, службовців та вчених, зайнятих у воєн. сфері. Обсяги, структура і спрямованість ВС залежать від сусп. формації, НТП, роз­витку стратегії, оператив. мистецтва й тактики, стану економіки держави. Зро­ста­н­ня обсягів ВС призводить до зро­ста­н­ня витрат на війну, зокрема лише у 1-й пол. 20 ст. ці витрати у всьому світі пере­вищили 4 трлн дол. США. Під час 1-ї світової війни ВС у вартіс. формі досягло 300 млрд дол. США, під час 2-ї — 3300 млрд дол. США. У 19 ст. на воєн­ні цілі витрачалося 8–14 % нац. доходу воюючих держав, у роки 1-ї світової війни — 15,5–37 %, 2-ї — 43,4–67,8 %. Тенденція до росту ВС спо­стерігається і нині. Для забезпече­н­ня зростаючих воєн. потреб в умовах війни здійснюється пере­веде­н­ня економіки на режим воєн. часу та залуче­н­ня її галузей для оборон. потреб. З початком війни від­бувається інтенсивне викори­ста­н­ня оборон. продукції без до­статнього її від­творе­н­ня. Коли ВС повністю по­глинає оборон­не виробництво і частину раніше на­громадженого нац. багатства, виникає за­гроза екон. краху, ви­значе­н­ня меж якого знач. мірою залежить від мас­штабів екон. могутності держави. В.-е. с. ви­значає зміст воєн­но-екон. політики, яка полягає у ви­значен­ні та вирішен­ні ключових про­блем створе­н­ня воєн­но-екон. потенціалу держави (роз­робле­н­ня, виготовле­н­ня, екс­плуатації у мир. час і бо­йового викори­ста­н­ня у ході війни, утилізації озброє­н­ня, військ. техніки і матеріалів оборон. при­значе­н­ня). Ця політика повин­на враховувати існуючий і про­гнозов. стан економіки держави та вимоги її воєн­ної доктрини і діючого законодавства стосовно роз­витку економіки й оборони. Наук. основами її формува­н­ня є воєн­но-екон. та військ.-тех. аспекти воєн. доктрини держави. Для України, яка водночас будує і реформує економіку та воєн­ну сферу, здійснює пере­хід до ринк. економіки, особливо важливим є своєчасне формува­н­ня воєн­но-екон. по­глядів, що від­повід­ають етапам екон. і оборон. пере­творень. У звʼязку з цим актуал. є роз­горта­н­ня комплекс. наук. дослідж. з про­блем В.-е. с. та ви­вче­н­ня від­повід. зарубіж. досвіду. Осн. норми і положе­н­ня воєн­но-екон. політики роз­робляють Комітет ВР України з питань нац. оборони і без­пеки, Рада нац. без­пеки і оборони України, спец. під­роз­діли КМ, Мін-в економіки, фінансів та оборони України. При цьому важливе значе­н­ня має створе­н­ня і функціонува­н­ня системи під­готовки, прийня­т­тя та викона­н­ня воєн­но-екон. рішень. На під­ставі воєн­но-екон. політики держави здійснюється формува­н­ня і викори­ста­н­ня воєн­но-екон. потенціалу, який є основою воєн­но-економічної без­пеки. Осн. складові елементи воєн­но-екон. потенціалу: вироб. потужності, наук.-тех. можливості, інфра­структура, екон. ресурси оборон. при­значе­н­ня. Науково об­ґрунтов. оцінка, аналіз стану та про­гноз роз­витку воєн­но-екон. потенціалу, можливості його ураже­н­ня під час війни та інтенсивність очікуваного навантаже­н­ня на нього у мир. і воєн. час є обовʼязк. при плануван­ні обороно­здатності держави й формуван­ні В.-е. с. Для більш рац. викори­ста­н­ня зусиль су­спільства зі створе­н­ня і викори­ста­н­ня воєн­но-екон. потенціалу в сучас. умовах особл. значе­н­ня набувають екон. організація су­спільства, здатність країни у разі необхідності мобілізувати екон. і морал. ресурси; своєчасне врахува­н­ня оборон. вимог до роз­витку і роз­міще­н­ня продуктив. сил.

Завантажити статтю