Войцехівський Станіслав Іванович
ВОЙЦЕХІ́ВСЬКИЙ Станіслав Іванович (13. 03. 1939, с. Чепиліївка Узин., нині Білоцерків. р-ну Київ. обл.) — художник-монументаліст, графік. Член НСХУ (1985). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1961; викл. М. Іванов, В. Касіян). У 1970– 90 — проектант, монументаліст Київ. комбінату монум.-декор. мистецтва; проектант комплекс. худож. оформлення Жовтн. р-ну Києва (1973–93), Нац. авіац. університету (1980–98), Музею Великої Вітчизн. війни у Севастополі (1987–91). Працює у галузях ікон. мистецтва, різьблення на дереві. Учасник всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1962. Персон. — у Києві (1989–2004). Твори, виконані в техніці маркетрі, позначені високою тех. майстерністю і створенням глибоких гуман. образів, відзначаються витонченим контраст. чи гармоній. поєднанням особливостей фактури зрізу дерева — малюнка, плями, кольору.
Додаткові відомості
- Основні твори
- ікони для іконостасів храмів Івана Хрестителя у Києві (2000) та козац. церкви на Хортиці (2002); пам’ятний знак «Героям Лютізького плацдарму» (1983, с. Нові Петрівці Вишгород. р-ну Київ. обл.); портрети — Л. ван Бетговена (2001), Б. Которовича, Б. Ступки, дочки (усі — 2003); «Спогади», «Оранта», «Діалог» (усі — 1995), «SOS» (1998), «Реквієм» (1999), «Онука», «Космос», «Надвечір’я» (усі — 2000), «Квіти» (2001), «Цілитель» (2002), «Останні промені» (2003), «Таємна вечеря», «Кактуси» (обидва — 2004).
Рекомендована література
- Підгора В. Неповторне дерево Войцехівського // КіЖ. 2002, 5 черв.;
- Його ж. Фантастика маркетри Станислава Войцеховского // Аристократ. 2004. № 6.