Вокзал
Визначення і загальна характеристика
ВОКЗА́Л — комплекс споруд, призначених для обслуговування пасажирів і служб керування рухом на станціях шляхів сполучення; головна споруда станції. Розрізняють залізничні вокзали, річкові вокзали, морські вокзали, автовокзали і аеропорти. У 60-х рр. 20 ст. з’явилися комплексні В. для обслуговування пасажирів двох або кількох видів транспорту. У всіх В. передбачено вестибюлі, касові зали, багажні, пошт. і телегр. відділ., зали для очікування, буфети, кафе, ресторани, служб. приміщення. Споруди, які виконували функції В., існували в усіх порт. містах світу і розміщувалися безпосередньо в структурі житл. забудови. Специфікою експлуатації В. є їх постійна реконструкція, зумовлена розвитком усіх видів пасажир. транспорту. Найбільш консервативний — залізн. транспорт, тому залізн. В. майже повністю зберігають первіс. задум архітектора та інженера. Значні зміни відбуваються в об’ємно-простор. організації аеровокзалів, що зумовлено створенням нових повітр. лайнерів, які вносять суттєві корективи в організацію посадки і висадки пасажирів, а також загрозою з боку міжнар. тероризму. Аеровокзали будують за межами міст (за 40 км), автобусні В. — переважно на об’їзд. і кільц. магістралях. Простежується подальша тенденція кооперування транспорт. засобів у випадку розміщення їх на одній тер. (автобусно-залізн., мор.-річк. і автобусні, аеро- і автобусні В.).