КРАМАТО́РСЬКИЙ МЕТАЛУРГІ́ЙНИЙ ЗАВО́Д — під­приємство у галузі металур­гії. Роз­ташоване у м. Кр­аматорськ До­нецької обл. Засноване 1898 німецькою машинобудівною фірмою «В. Фіцнер і К. Гам­пер» як Кр­аматорське металургійне товариство. У серпні того ж року в домен­них пе­чах № 1 та № 2 отримано пер­ший чавун. 1901–04 його виробництво зросло втричі та досягло 73,7 тис. т. 1902 від­крито заводську школу. 1905 введено в дію мартенівські, 1910 — прокатні цехи. 1911 річний випуск чавуну склав 158,9 тис. т, сталі — 60,6 тис. т. 1912 при заводі створено Кр­аматорське спортивне товариство. Від 1920, після націоналізації, — Кр­аматорський машинобудівний і металургійний завод. 1926 продукція домен­них та мартенівських цехів за обсягами та якістю пере­вершила довоєн­ний рівень. 1927 почали видавати власну газету «Кра­маторская домна», яку 1930 пере­творено на міську газету «Кр­аматорская правда». 1933 під­приємство роз­ділено на Старокр­аматорський машинобудівний та Кр­аматорський металургійний заводи. 1950 збудовано домен­ну піч № 4, а діючу піч № 3 пере­профільовано на виплавку феромарганцю. Від 1994 — сучасна назва. Основний напрям діяль­ності — виробництво чавуну, ста­лі та феро­сплавів. Кількість пра­ців­ників (2012) — 2100 осіб. Нині К. м. з. очолює О. Роганов.