Волинський обласний український музично-драматичний театр ім. Т. Шевченка

ВОЛИ́НСЬКИЙ ОБЛАСНИ́Й УКРАЇ́НСЬКИЙ МУЗИ́ЧНО- ДРАМАТИ́ЧНИЙ ТЕА́ТР ім. Т. Шевченка — культурно-освітня установа. Засн. 1939 у Луцьку як Волин. обл. укр. муз.-драм. театр. Відкрився 1940 виставою «Платон Кречет» О. Корнійчука. У трупу ввійшли випускники курсу І. Чабаненка Київ. театр. інституту. Діяв до 1941. Поновив роботу 1944. У 1945 до театру приєднано Миргород. пересувний укр. драм. театр. 1950 театру присвоєно ім’я Т. Шевченка. У різний час театр очолювали М. Друкар (1940–41), В. Силич (1945–50), Б. Лур’є (1951–53, 1967–73), В. Грипич (1953–58), М. Янковський (1958–62), М. Мальцев (1962–67), Е. Ольшевський (1973–82, 1983–87), А. Поляк (1982–83), М. Ілляшенко (1987–2002), Б. Береза (від 2002). З театром пов’язана творчість нар. арт. України Ф. Балабухи, Б. Боріна, Г. Канішевського, М. Клименко, А. Юницького, Л. Приходько, О. Якимчука, засл. діяча мистецтв України Л. Олійника, засл. арт. України І. Бернацького, С. Вегери, В. Веремієнка, Е. Войтенко, М. Горленко-Морозової, В. Мусієнка, Г. Пташник, Н. Фіалко, П. Весклярова, О. Пуць, Л. Зеленової, Н. Федченко та ін. 1945, 1949 у виставах театру брали участь А. Бучма, Н. Ужвій. Вистави: «Устим Кармелюк» В. Суходольського (1940), «Неспокійна старість» Л. Рахманова, «Єгор Буличов та інші» М. Горького (обидві — 1941), «В степах України» (1944), «Правда» (1948), «Пам’ять серця» (1970) О. Корнійчука, «Навіки разом» Л. Дмитерка (1950), «Лісова пісня» Лесі Українки (1951, 1971), «Весілля Фіґаро» П.-О. Бомарше (1955), «Дядя Ваня» А. Чехова (1956), «Вовчиха» за О. Кобилянською (1967), «Іркутська історія» О. Арбузова (1960), «Соловейко-Сольвейг» І. Драча (1980), «Плаха» за Ч. Айтматовим (1988), «Бояриня» Лесі Українки, «Чорна рада» П. Куліша (обидві — 1991), «Ревізор» М. Гоголя (1994), «Одержима» Лесі Українки (1996), «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького (1997), «Тарас Бульба» за М. Гоголем (2001), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (2003), «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (2004), «Приборкання норовливої» В. Шекспіра (2005).