Володарський район
ВОЛОДА́РСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південній частині Донецької області. Утвор. 1923, від 1966 — у сучас. межах. Мешканці р-ну потерпали від голодомору 1932– 33. Від 9 жовтня 1941 до 14 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Гітлерівцями вивезено на примусові роботи до Німеччини 1157 юнаків та дівчат, на фронтах 2-ї світової війни загинуло 2243 особи. Пл. 1,2 тис. км2. Насел. 31 169 осіб (2001, складає 96,7 % до 1989), з них 51,3 % — українці, 27,2 % — росіяни, 20,3 % — греки, 0,9 % — білоруси. У складі р-ну — смт Володарське та 42 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Кальчик, Асланове. Знаходиться у межах пд.-сх. частини Приазов. височини. Поверхня — пологохвиляста височина, розчленована річк. долинами, балками і ярами. Корисні копалини: граніти, глини, пісок, вермікуліт. Річки: Кальчик, Темрюк, Коротиш, Сухий Калець, Берда. Створ. 80 ставків, заг. пл. водного дзеркала 620 га. На тер. р-ну розташ. Азовське, Янісол. та Федорів. лісові господарства Приазов. держлісгоспу. Всього лісовий фонд складає 10,3 тис. га, з них лісосмуг — 1,5 тис. га, лісів — 8,5 тис. га. У В. р. — відділ. держ. заповідника Хомутівський степ — Кам’яні могили, етномол. заказники місц. значення Кальчицький та Старченківський. Гол. пром. підприємства розташ. у райцентрі, с. Кальчик (ВАТ «Кальчиц. кар’єр», держ. підприємство «Кальчиц. елеватор») та с. Малоянісоль (держ. підприємство «Малоянісол. молокозавод»). Провідні галузі с. господарства — рослинництво зерн. та тваринництво молоч. напрямів. У р-ні — 53 фермер. господарства, 19 ТОВів, 9 агроцехів Маріупол. металург. комбінату ім. Ілліча, 2 ВАТи. Пл. с.-г. угідь 92 тис. га, з них орних земель — 84 тис. га, пасовищ та сіножатей — 14,2 тис. га. У В. р. діють 22 заг.-осв. школи, 14 дитсадків; 2 лікарні, 4 амбулаторії, 26 фельдшер.-акушер. пунктів, СЕС; 16 Будинків культури та клубів, 15 б-к, школа естет. виховання, 3 нар. музеї; відділ. 2-х банків. Десять колективів худож. самодіяльності мають звання «народний». Реліг. громади: 5 — УПЦ МП, 1 — УПЦ КП, християн віри євангельської. Між селами Бойове і Старченкове виявлено поховання катакомбної культури, побл. с. Кременівка — 10 курганів з похованнями ямної, зрубної та скіф. культур, побл. с. Малоянісоль — 6 стоянок епохи пізнього палеоліту, кургани з похованнями кочівників 10–13 ст., побл. с. Шевченкове — 21 курган з похованнями ямної, катакомб., зруб., скіф., сармат. культур та періоду середньовіччя. Видатні уродженці: д-р с.-г. н. М. Бублик (с. Федорівка), д-р біології М. Гайдак (с. Малоянісоль), д-р філос. н. І. Ялі (с. Кременівка); письменник, перекладач Д. Патрича, поети С. Биков, В. Галла, Г. Костоправ (усі — с. Малоянісоль); акордеоністка, засл. арт. України Є. Черказова (с. Кременівка); спортсмени В. Папазов (вільна боротьба, с. Малоянісоль), Г. Узун (греко-римська боротьба, с. Ключове); Герой Радянського Союзу І. Депутатов (с. Темрюк).
П. П. Троян