Гаврилко Ніна Анатоліївна

ГАВРИ́ЛКО Ніна Анатоліївна (14. 09. 1952, м. Семипалатинськ, Казахстан) — художниця театру. Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1983; викл. Д. Лідер, С. Подерв’янський). Працювала художником-постановником Держ. комітету Держтелерадіо УРСР (1983–85); викл. Київ. дит. худож. школи № 7 (1985–96); дир. Культурно-мист. центру Дарниц. р-ну Києва (1996–97); гол. художником Київ. театр. осередку «Бенефіс» (1997); художником з реклами Київ. театру оперети (1998); викл. батику Київ. культур. центру «Ярославна» (1999– 2002); викл. каф. дизайну Київ. університету культури і мистецтв (від 2004). Учасниця всеукр. та всесоюз. мистецьких виставок від 1983. Персон. — 1996 (Київ). Оформила вистави: «Схожий на лева» Р. Ібрагімбекова (1989; театр-студія при Київ. інституті театр. мистецтва), «Останній палко закоханий» Н. Саймона (1996, Київ. укр. муз.-драм. театр ім. П. Саксаганського, м. Біла Церква). Створила костюми до вистав: «Як повернути чоловіка» (лібрето Ю. Рибчинського, 1982, Київ. театр оперети), «Труффальдіно» К. Ґольдоні (1985), «Людина та джентельмен» Е. де Філіппо (1988, обидві — театр-студія при Київ. інституті театр. мистецтва), «Украдене щастя» І. Франка (1995, Київ. укр. муз.-драм. театр ім. П. Саксаганського, м. Біла Церква). Художник-постановник наук.-популяр. фільму «Микола Куліш» (1990, реж. С. Супрунюк, «Київнаукфільм»).

Тв.: батик — «Небо» (1990), «Червень» (2000), «Зимове сонце. Лавра» (2005).

В. Ю. Могилевський

Основні твори

батик – «Небо» (1990), «Червень» (2000), «Зимове сонце. Лавра» (2005).