Красильников Борис Олександрович

КРАСИ́ЛЬНИКОВ Борис Олександрович (Красильников Борис Александрович; 15(28). 02. 1914, м. Царицин, нині Волгоград, РФ – 29. 08. 1981, Вільнюс) – російський ак­­тор. Нар. арт. Литов. РСР (1964). Закін. театр. студію при Сталінгр. драм. театрі ім. М. Горького (нині Волгоград, 1935). Від 1933 грав у театрах Сімферополя, Тиф­­ліса (нині Тбілісі), різних міст РФ. 1937–39 – актор Драм. театру Чорномор. флоту (Севастополь), 1947–48 – Клайпед. театру муз. комедії (Литва), 1948–81 – Держ. рос. драм. театру Литов. РСР (Вільнюс).

Ролі: Кочкарьов («Одруження» М. Го­­голя), Казанець («Куховарка» А. Софронова), Присипкін («Клоп» В. Маяковського), Павло Корчагін («Як гартувалася сталь» за М. Островським), Бу­­ланов, Мурзавецький, Градобоєв («Ліс», «Вовки та вівці», «Гаряче серце» О. Ос­­тровського), Петро («Міщани» М. Горь­кого), Калвіс («Чайки проводжають» В. Мілюнаса), Кох («Остання зупинка» Е.-М. Ремарка), Пунтіла («Пан Пунтіла та його слуга Матті» Б. Брехта), Бернард Шоу («Милий брехун» Дж. Кілті).

Г. М. Пермінова

Основні ролі

Кочкарьов («Одруження» М. Го­­голя), Казанець («Куховарка» А. Софронова), Присипкін («Клоп» В. Маяковського), Павло Корчагін («Як гартувалася сталь» за М. Островським), Бу­­ланов, Мурзавецький, Градобоєв («Ліс», «Вовки та вівці», «Гаряче серце» О. Ос­­тровського), Петро («Міщани» М. Горь­кого), Калвіс («Чайки проводжають» В. Мілюнаса), Кох («Остання зупинка» Е.-М. Ремарка), Пунтіла («Пан Пунтіла та його слуга Матті» Б. Брехта), Бернард Шоу («Милий брехун» Дж. Кілті).

завантажити статтю