Газова зброя
ГА́ЗОВА ЗБРО́Я — вид хімічної зброї, призначений для тимчасового ураження живої сили шляхом застосування сльозогінних або подразнюючих речовин. Під час 1-ї світової війни застосовувалась як зброя смертел. дії у вигляді металевих балонів, заповнених стиснутими до рідкого стану отруй. газами (хлором, фосгеном тощо). Балони встановлювалися групами (батареями) у траншеях переднього краю власних військ. Газова атака проводилась шляхом одночас. випуску газу із декількох сотень чи тисяч балонів, що створювало отруйну газову хмару, яка зносилась вітром на ворожі позиції (Г. з. застосовувалась тільки у тому випадку, коли вітер був у бік супротивника). Необхідна ширина хмари забезпечувалась відповід. розташуванням батарей по фронту, а її глибина — кількістю батарей. (Див. також Бойові отруйні речовини).
З появою артилер. і авіац. засобів доставки отруй. речовин Г. з. втратила військ. значення і поширилась як засіб особистої самооборони та (у правоохорон. органах) як зброя несмертел. дії. У цій якості її поділяють на газобалонну, газову (пістолети і револьвери із газовими набоями) та гранатомети (великокаліберні рушниці, споряджені розривними гранатами з отруй. речовиною несмертел. дії).