Гайдай Михайло Михайлович

Визначення і загальна характеристика

ГАЙДА́Й Михайло Михайлович (16. 11. 1931, м. Маріуполь, нині Донец. обл.) — фольклорист-славіст. Син Михайла, брат Зої Гайдаїв. Кандидат філологічних наук (1965). Закін. Київський університет (1954). Від­тоді працював викл. української мови та літ-ри Київ. топо­граф. технікуму; 1957–59 — ред. від­ділу іноз. літ-ри видавництва «Дит. літ-ра»; від 1959 — старший науковий спів­робітник, від 2001 — провід­ний науковий спів­робітник ІМФЕ НАНУ. Автор праць з питань між­словʼян. фольклор. звʼязків, історії чехословац.-укр. фольклорист. взаємин, богемістики та поетики словʼян. нар. балади; про­блем звʼязків фольклору з ін. видами мистецтва, етич. й естет. багатства фольклору та його ролі у роз­витку ідеї Від­родже­н­ня й бароко на словʼян. терені. Пере­кладач і упорядник збірників словʼян. фольклору, фольклору народів світу, творів франц. письмен­ників, зокрема Анатоля Франса, Ґ. Флобера.

Пр.: Чехословацько-українські взаємини в сучасній фольклористиці. 1963; Західнословʼянська і українська балада про турецький полон // Словʼян. літературо­знавство і фольклористика. 1967; Народна етика у фольклорі східних і західних словʼян. 1972; Чеські та словацькі приказки та прислівʼя. 1975; Етичні й естетичні принципи у словʼянській народній баладі. 1978; Роз­виток стильових особливостей і мистецтво зображе­н­ня людини в словʼянській народній баладі // Історія, культура, фольклор та етно­графія словʼянських народів. 1983; Словʼянська фольклористика: Нариси роз­витку. 1988 (спів­автор); Методологічні принципи ви­вче­н­ня словʼянської балади в сучасній фольклористиці // Словʼян. літературо­знавство і фольклористика. 1991 (усі — Київ); Пер­спективи дослідже­н­ня фольклору словʼянських нацменшин в Україні // Словʼян. світ. 2003. Вип. 3.

В. А. Юзвенко

Завантажити статтю