Красная новь

«КРА́СНАЯ НОВЬ» – літературно-художній і науково-публіцистичний журнал. Виходив у Москві 1921–42 (спочат­ку раз на два місяці, згодом – що­­місяця). Опубл. романи Ф. Глад­кова і М. Пришвіна, повісті й оповідання І. Бабеля, А. Гайдара, В. Катаєва, А. Макаренка, А. Пла­тонова, Л. Сейфулліної, вірші Е. Багрицького, С. Єсеніна, В. Ма­­яковського та ін. Вміщено перекл. проз. і вірш. творів І. Фран­ка («Вівчар», «Журавлі», «Ліси і пасовиська», «У долині село ле­­жить», «Цигани»), новел В. Стефаника («Ангел», «Діточа приго­­да», «Злодій», «Кленові листки», «Озимина», «Синя книжечка», «У корчмі»), роману «Майстер корабля» та уривків із рома­ну «Чотири шаблі» Ю. Яновсь­ко­го, оповідання «Мамо, вми­рай­те!» Петра Панча, поезій М. Ба­жана, Лесі Українки, Л. Первомайсь­­кого, П. Тичини, Т. Шевчен­ка, публіцист. ст. «Голуби миру» І. Микитенка і «Вбивці дітей» В. Василевської. Укр. фольк­лор представлено нар. піснями зх.-укр. краю. Опубл. рец. на твори укр. авторів. До 125-річчя від дня народження Т. Шевченка надруковано низку матеріалів про його творчість і присвяч. йому віршів рос. поетів. Головний редактор – О. Воронський (до 1927).

Літ.: Кузнецов М. «Красная новь» // Очерки истории русской советской журналистики. 1917–1932. Москва, 1966.

Н. Ф. Остапенко

Рекомендована література

1. Кузнецов М. «Красная новь» // Очерки истории русской советской журналистики. 1917–1932. Москва, 1966.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю