«ГА́ЛИЦКО-РУ́С­СКОЕ БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬНОЕ О́БЩЕСТВО» Засн. на­прикінці 1902 у С.-Петербурзі для під­тримки культур. єд­ності галичан, буковинців та угрорусів (закарп. українців) із рос. народом. Активну діяльність роз­почало 1908, після пропагандист. подорожі його голови графа В. Бобринського в Галичину та на Буковину. Офіц. діяльність «Г.-р. б. о.» полягала у матеріал. під­тримці наук.-літ. та освіт. москвофіл. організацій в Австро-Угорщині, зокрема по­стачан­ні їм російськомов. книг, проведен­ні спіл. освіт. заходів та акцій з метою привернути увагу рос. громадськості й владних кіл до становища «рус­ских» у «під­ʼяремній» Русі, однак негласно чл. товариства і його контр­агенти в Австро-Угорщині (окремі москвофіли) вели роз­відувал. роботу на користь Рос. імперії. Судові процеси над деякими з остан­ніх (не завжди без­під­ставні) давали «Г.-р. б. о.» привід для гучних пропагандист. акцій і втруча­н­ня у внутр. справи Австро-Угорщини нібито для захисту прав «рус­ского» населе­н­ня.

«Г.-р. б. о.» було ідейно близьким до партії рос. націоналістів — «Всерос. нац. союз». 1910 від­крито Київ. від­діл. товариства (голова — М. Стороженко), яке нараховувало бл. 200 чл.; від 1911 діяло Одес. від­діл. на чолі з П. Казанським. Кількість чл. «Г.-р. б. о.» у С.-Петербурзі 1913 становила бл. 300 осіб.

На поч. 1-ї світової війни діячі «Г.-р. б. о.» зайняли низку посад в адміністрації окупов. рос. армією Галичини та Буковини, а саме товариство надавало допомогу біженцям війни москвофіл. орієнтації. Припинило свою діяльність на­прикінці 1917.