ГАЛЬКУ́Н Тетяна Дмитрівна (26. 01. 1947, с. Ропотуха Уманського р-ну, нині Черкаської обл. — 28. 02. 2024, Луцьк) — живописець і педагог. Дружина А. Якубюка. Народний художник України (2004). Член НСХУ (1980). Закінчила Київський художній ін­ститут (1972; викл. Т. Голембієвська, В. Костецький, В. Шаталін). Працювала 1972–93 на Волинському худож.-виробничому комбінаті; від 1993 — старший викладач, від 1999 — доцент, від 2004 — завідувач кафедри образотворчого мистецтва Волинського університету (Луцьк). Заснувала в Луцьку власну школу живопису. Працювала в галузі станкового живопису; основні жанри — натюрморт і пейзаж. Учасниця обласних, республіканських, зарубіжних художніх ви­ставок від 1972. Персональні — у Луцьку (1977, 1985, 1996–98, 2002, 2004), м. Володимир-Волинський (Волин. обл., 1989), м. Холм (1979, 1987, 1990, 1992), м. Замостя (1987), м. Люблін (2005; усі — Польща). Образному світу Галькун притаман­ні сполуче­н­ня лірико-поетичного і філософського начал, по­єд­на­н­ня української національної образності та виражальних засад 20 ст. Конструювала світло-кольорове середовище, насичуючи твори оптимізмом. Окремі її роботи зберігаються у Штаб-квартирі ЮНЕСКО; у Любліні засновано галерею її творів. Авторка методичних посібників «Основи живопису» та «Основи кольоро­знавства» (обидва — 1999), на­вчального посібника «Натюрморт: Історія, теорія і практика» (2005, спів­авт.; усі — Луцьк).