Гамаль Володимир Ілліч
ГАМА́ЛЬ Володимир Ілліч (07. 10. 1948, с. Рогізна, нині у складі Чернівців) — скульптор. Обл. літ.-мист. премія ім. С. Воробкевича (2000). Член НСХУ (1986). Закін. Вижниц. училище ужитк. мистецтва (Чернів. обл., 1970; викл. В. Жаворонков, Е. Жуковський, П. Лемський, А. Скиба), Естон. худож. інститут (Таллінн, 1982; викл. О. Мянні, Е. Роос, Я. Соанс, А. Юрйо). Відтоді — у Чернів. худож. фонді; одночасно 1983–84 — викладач скульптури в Обл. дит. худож. школі. Учасник обл., респ. та всесоюз. мистецьких виставок від 1980. Персон. — у Чернівцях (1983, 2000), Києві та Львові (2000). Працює у галузях монум. та станк. скульптури; створює портрети, простор. композиції, використовуючи різні матеріали: камінь, дерево, бронзу, кераміку. Особливість твор. манери — розкутість думки і форми, які відображають цілісне сприйняття цикліч. колообігу життя людини з вираз. баченням Всесвіту через призму нац. традицій, символів та метаморф. сприйняття простору. Роботи зберігаються у Чернів. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — П. Конашевичу-Сагайдачному (м. Хотин Чернів. обл., 1991), Ю. Федьковичу (1995, Чернівці; м. Путила Чернів. обл.), погруддя поета О. Вільшини (обидва — 2004); композиція «Край» (1988); «Художник» (1986), «Материнство» (1987), «Подорож» (1989), «Закохані», «Космічний мотив» (обидва — 1990), «Колискова в місячну ніч» (1992), «Очікування» (1994), «Молитва» (1995), «Мрії» (2001); мемор. дошка О. Пулинцю (2003); пам’ят. знак, присвяч. літописцям Руси-України (Чернівці, 2004).
Рекомендована література
- Білецька О. Пластика думки // Молодий буковинець. 1984, 8 квіт.;
- Гамаль Володимир. Скульптура: Буклет. Л., 1999.