Ганцов Всеволод Михайлович
ГАНЦО́В Всеволод Михайлович (25. 11(07. 12). 1892, Чернігів — 05. 10. 1979, там само) — мовознавець. Закін. Колегію П. Ґалаґана, Петрогр. університет (нині С.-Петербург, 1916; учень О. Шахматова, Л. Щерби, Я. Бодуена де Куртене), 1916–17 викладав у ньому на каф. російської мови і словесності. Від жовтня 1918 — проф. Київ. університету, 1919–29 — науковий співробітник ВУАН: від 1920 — керівник Комісії для складання словника української живої мови, від 1924 — співред. «Російсько-українського словника» (вийшли т. 1–3, К., 1924– 33); одночасно був чл. Харків. правопис. комісії та автором розділу «Фонетика» у проекті укр. правопису (1926). Досліджував проблеми історії української мови, правопису та лексикографії. Розробив наук. засади діалект. членування української мови, вивчав поліські дифтонги. Дослідник автографів Т. Шевченка. Заарешт. 1929, засудж. 1930 у справі «СВУ» на 8 р., 1938 — ще на 8 р., 1950 висланий у Краснояр. край (РФ). 1956 звільнений, мешкав у Чернігові. Реабіліт. 1989 (посмертно).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Характеристика поліських дифтонгів і шляхи їх фонетичного розвитку // Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН. 1923. Кн. 2–3; Діалектологічна класифікація українських говорів // Там само. Кн. 4; Діалектичні межі на Чернігівщині // Зап. Укр. наук. товариства. Т. 23. Чернігів і північне Лівобережжя: Огляди, розвідки, мат. К., 1928.
Рекомендована література
- Життєпис В. М. Ганцова // Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН. 1920–23. Кн. 2–3;
- Шерех Ю. Всеволод Ганцов — Олена Курило. Вінніпеґ, 1954;
- Железняк М. Мовознавча спадщина Всеволода Михайловича Ганцова // Мовознавство. 1990. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
