Гаранін Володимир Михайлович

ГАРА́НІН Володимир Михайлович (05. 02. 1934, с. Троянка Голованів. р-ну Кіровогр. обл. — 06. 02. 2014, Одеса) — поет. Член НСПУ (1993). Літ. премія ім. С. Олійника (1998). Закін. Одес. університет (1969). У 1969–91 служив в органах МВС Одеси (підполковник у відставці). Осн. жанр — сатира й гумор, філос. лірика, проза, публіцистика, критика. Автор сатир. зб. поезій та байок «Доброзичливий Горобець» (1974), «Червоні світанки» (1979), «Щиро кажучи» (1991), у яких висміює підлабузників, кар’єристів, нероб, засуджує негативні явища, насамперед ті, що дісталися від тоталіт. системи; зб. лірич. віршів «Четвертий вимір», «Голубі серпанки» (обидві — 1998). Осн. мотиви творчості — філос. роздуми над сенсом люд. буття, долею українського народу, проблемами боротьби добра і зла, про сутність живого у безмеж. океані Всесвіту, чарівність природи, спадкоємність нар. традицій. Видав кн. «Ну що б, здавалося, слова…» (2001), «Віктор Дзюба: Літ. портрет» (2002), «Як поросль виноградної лози» (2004). Усі зазнач. книги Г. опубл. в Одесі.

Завантажити статтю