КРАСНО́В Володимир Микола­йович (18. 02. 1950, Чернівці) — живопи­сець і ре­ставратор. Обласна літературно-мистецька премія імені С. Воробкевича (2003), премія імені Стефана Великого (Ру­мунія, 2007). Член НСХУ (1994). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2011). Закінчив Харківський художньо-промисловий ін­ститут (1984; викл. О. Вʼят­кін, А. Кон­стантинопольський, С. Солодовник). Від­тоді працював у Харкові художникомандире­­ставратором філії науково-дослідних ре­став­раційних майстерень; 1987–90 — ре­­ставратором станкіового олійного і температурного живопису ХМ; 1990–98 — завідувач кафедри мистецтва, викладач художньо-промислового ін­ституту; від 2003 — завідувач наукового ре­ставраційного від­ділу Чернівецького ХМ. Ре­ставрував значну кількість живописних творів для музеїв Чернівців, Харкова, Полтави, Чугуєва (Харківська обл.), Тамбова (РФ). Учасник все­­українських, між­народних мистецьких ви­ставок від 1984. Персональна — у Словʼянську (Донецька обл., 1989), Чугуєві (1994), Чернівцях (1995, 1999, 2003, 2007, 2010), Сучаві (Румунія, 2007), Ки­єві (2009). Живописні образи митця по­значені ліричними інтонаціями у пейзажі та емоційному від­тво­ре­н­ням характерів у порт­ретах. Особливу увагу приділяє зобра­жен­ню історичних памʼяток Чернівців. Окремі полотна зберігаються у Чернівецькому ХМ, Чугуївському художньо-меморіальному музеї імені І. Рєпіна, Святогірському історично-культурному заповід­нику (Донецька обл), Сло­вʼянському крає­знавчому музеї.