Гейко Марія Дмитрівна

ГЕ́ЙКО Марія Дмитрівна (04. 12. 1956, Київ) – графік. Сестра О. Гейко-Матусевич. Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1981; викл. В. Чебаник, А. Чебикін), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (кер. М. Дерегус, 1982–85). Співпрацює з видавництвами Києва та Москви, зокрема «Марка України». 1992–93 – художниця амер.-укр. спіл. підприємства «Інновац. інформ. технології». Від 1993 працює у комп’ютер. графіці. Розробила логотипи г. «Киевские новости», «Наша республика», «Плюс-минус», «Стадион», «Деловая газета», «Новая газета». 1996–2003 – художниця полігр. видань Міжнар. гуманітар. центру «Розрада». Займається станк. графікою (естамп, офорт) та дизайном полігр. видань – книжк. і рекламним. Учасниця респ. (від 1978) та всесоюз. (від 1982) мистецьких виставок. Роботи зберігаються у Харків., Черніг., Луган., Бердян. (Запоріз. обл.) ХМ.

Тв.: серії офортів – «Українські народні думи» (1984), «Суєта миттєвостей» (1986), «Розмови» (1995), «Сотворення вина» (2003); серія літографій «Портрет сучасності» (1985); триптих «Птахолов» (1989); іл. та оформлення роману Л. Костенко «Маруся Чурай» (К., 1983), поеми Т. Шевченка «Тополя» (К., 1987), романів – «Тайная сила ростка» А. Іваницького (Москва, 1990), «Храм Афродіти» А. Стражного (К., 2003); блок марок «Welcome to Ukraine!» (2004; Премія ім. Г. Нарбута у галузі філателії, 2005).

В. М. Прядко

Основні твори

серії офортів – «Українські народні думи» (1984), «Суєта миттєвостей» (1986), «Розмови» (1995), «Сотворення вина» (2003); серія літографій «Портрет сучасності» (1985); триптих «Птахолов» (1989); іл. та оформлення роману Л. Костенко «Маруся Чурай» (К., 1983), поеми Т. Шевченка «Тополя» (К., 1987), романів – «Тайная сила ростка» А. Іваницького (Москва, 1990), «Храм Афродіти» А. Стражного (К., 2003); блок марок «Welcome to Ukraine!» (2004; Премія ім. Г. Нарбута у галузі філателії, 2005).

Фотоілюстрації

завантажити статтю