ГЕ́ЙКО-МАТУСЕ́ВИЧ Ольга Дмитрівна (09. 09. 1953, Київ) — правозахисниця. Сестра М. Гейко, дружина М. Матусевича. Член Укр. Гельсин. групи (1977). Закін. Київський університет (1976). Працювала коректором у видавництві «Рад. школа». Після арештів чл. Укр. Гельсин. групи (зокрема і її чоловіка) 24 квітня 1977 ви­йшла з комсомолу і включилася в кампанію на їх захист, зокрема подавала скарги та заяви в прокуратуру і КДБ, зверталася до світ. громадськості через іноз. журналістів, внаслідок чого за­знала пере­слідувань з боку влади. Домагаючись ви­їзду з СРСР, ві­діслала свої документи особисто Л. Брежнєву. Заарешт. 12 березня 1980. Під час слідства від­мовилася від рад. громадянства. 26 березня 1980 за звинуваче­н­ням у зведен­ні наклепів на рад. держ. і сусп. лад засудж. до 3 р. таборiв заг. режиму. Покара­н­ня від­бувала в Одесі. У день звільне­н­ня була затримана на виході з зони і 10 жовтня 1983 за звинуваче­н­ням у проведен­ні антирад. агітації і пропаганди по­вторно засуджена до 3 р. увʼязне­н­ня. У жін. таборі суворого режиму (с. Барашево, Мордовія, РФ) брала участь в акціях протесту, сиділа в карцері. Звільнена у 1986, від 1990 — на журналіст. роботі. Спів­засн. і секр. (1987– 89) Українського культурологічного клубу.