Геодезична астрономія

ГЕОДЕЗИ́ЧНА АСТРОНО́МІЯ — роз­діл практичної астрономії, що ви­вчає теорію і методи ви­значе­н­ня положень точок на Землі, азимутів напрямків на земні предмети та місцевого зоряного часу на основі астрономічних спо­стережень. Предмет Г. а. включає: побудову теорій астроном. інструментів; роз­робле­н­ня методик спо­стережень небесних світил, ви­значе­н­ня широти, довготи, азимуту і зоряного часу, а також теорій і методів обробле­н­ня результатів спо­стережень. Спо­стережуваними величинами в Г. а. є зенітні від­стані і азимути світил, горизонт. кути між напрямками на різні світила і земні предмети та точні моменти часу. У Г. а. використовують пере­носні універс. астроном. інструменти та звичайні теодоліти, польові хронометри, хроно­графи та радіо­при­ймачі для при­йому сигналів точного часу. Крім того, використовують стаціонарні інструменти: вертикал. та меридіан­ні круги, астролябії, зеніт-теле­скопи, пасажні інструменти. Нині для цілей геодезії використовують спо­стереже­н­ня штучних супутників Землі за допомогою спец. інструментів — супутник. камер. Теорію та методи таких спо­стережень роз­глядає космічна, або супутник. геодезія.

Завантажити статтю