ГЕОСФЕ́РИ (від гео… і грец. σφαῖρα — куля) — концентричні оболонки Землі, щільність речовини яких збільшується від периферії до центру Землі від­повід­но до термодинамічних і гравітаційних умов. Виділяють зовн. оболонки — атмосферу і гідросферу, та внутр. — земну кору, мантію і ядро Землі. Земна кора від­діляється від мантії поверх­нею Мохоровичича. Мантія Землі поділяється на верх­ню мантію Землі і нижню мантію Землі. Частину верх­ньої мантії, що лежить без­посередньо під земною корою, називають субстратом. Земна кора разом із субстратом становить літосферу. Середня частина верх­ньої мантії називається астеносферою, або шаром Ґутенберґа, нижня — шаром Голицина. В. Вернадський увів у наук. обіг синонім Г. — геол. оболонки Землі. Виділяється біосфера, що охоплює, роз­міщуючись у них, верх­ню частину літо­сфери, атмо­сферу та гідро­сферу. Наук. уявле­н­ня про особливості окремих Г. базується гол. чином на даних геофіз. методів дослідже­н­ня.