Краснокутський район

Визначення і загальна характеристика

КРАСНОКУ́ТСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-західній частині Харківської області. Межує з Богодухів., Валків. і Коломац. р-нами Харків. обл., Охтир. р-ном Сум. обл., Котелев. і Чутів. р-нами Полтав. обл. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від жовтня 1941 до серпня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 9500 жит. р-ну, з них 7400 заги­нуло. Площа 1,04 тис. км² . Насел. 33 122 особи (2001, складає 87,9 % до 1989), пере­важно ук­ра­їнці, проживають також росіяни (бл. 1,4 тис.), вірмени, поляки, азербайджанці, молдавани, німці, татари. У складі р-ну — смт Краснокутськ і Костянтинівка та 64 сільс. насел. пункти (див. с. Колонтаїв). Лежить у пд.-сх. частині Полтавської рівни­ни. Поверх­ня — низовин­на плос­ка лесова рівнина, роз­членована балками та долинами річок. Корисні копалини: нафта, природ. газ, цегел.-черепична сировина. З Пн. Сх. на Пд. Зх. р-н пере­ти­нає р. Мерло (притока Ворскли, бас. Дніпра). У межах К. р. вона при­ймає притоки Мерчик, Грузь­­ка, Колонтаїв. Землі водного фон­ду 1,09 тис. га. Ґрунти пере­важно чорноземні, є також опідзолені. Ліси та ін. лісовкриті площі за­ймають 20,4 тис. га. Осн. поро­ди: сосна (55 %), дуб (35 %), ли­па, клен, ясен, береза, осика. Обʼєкти природно-заповід. фон­­ду: памʼятки садово-парк. мистецтва заг.-держ. значе­н­ня Краснокутський парк і Наталіївський парк, заказники місц. значе­н­ня Мурафський (ботан.), Оберіг (заг.-зоол.), Чернещанський (гідрол.). Пром-сть пред­ставлена під­приємства­ми з пере­робле­н­ня місц. с.-г. си­­ровини — Дублян. спирт. завод, Мураф. і Пархомів. цукр. заводи. Працюють 9 нафтогазовидобув. компаній, які екс­плуатують бл. 100 свердловин. Рослин­ництво р-ну спеціалізується на вирощу­ван­ні зерн. культур (озима пше­­ниця, ячмінь, кукурудза), цукр. буряків і соняшнику. Тварин­ництво мʼясо-молоч. напряму (ско­­тарство, птахівництво). Пл. с.-г. угідь 75,15 тис. га, з них орних земель — 62,84 тис. га. Найбільші с.-г. під­приємства: «Оазис», «Козіївське», «Явір», «Качалівське», «Славутич». У К. р. — 21 заг.-осв. навч., 10 до­шкіл. і 2 поза­шкіл. заклади; 26 Будинків куль­тури, 26 б-к, Пархомівський історико-художній музей; центр. рай. лікарня, 12 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 18 фельдшер. і 2 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить г. «Про­­мінь». Реліг. громади: УПЦ МП (10), УАПЦ (2), євангел. християн-баптистів (8), християн віри євангельської (2), свідків Єгови (1). Архіт. памʼятки: садиба з житл. флігелями, конюшнею, манежем, водонапір. вежею (поч. 19 ст.), церква Спаса Преображе­н­ня (1913, арх. О. Щусєв) у с. Во­лодимирівка, спів­очі тераси у с. Городне (поч. 19 ст.), Покров. церква (1808), садиб. будинок (поч. 19 ст.) у с. Пархомівка. У К. р. народилися Герої Рад. Союзу М. Ахтирченко (с. Пархомівка), Ф. Бабаченко (с. Степанівка), К. Дібров (с. Мурафа), С. Желєзний (с. Коломацький Шлях), О. Катрич (с. Олексіївка), П. Кітченко (с. Качалівка), І. Нестеренко (с. Каплунівка).

С. П. Кушнарьов

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю