Гідролокація

ГІДРОЛОКА́ЦІЯ (від гідро… і локація) — галузь радіоелектроніки та гідрофізики. Забезпечує отрима­н­ня інформації про під­водні обʼєкти за допомогою при­йому та аналізу акуст. хвиль, що поширюються у морському середовищі. Г. є також методом ви­значе­н­ня місце­знаходже­н­ня (напрямку і від­стані) обʼєктів у морі. Обʼєкти Г. (під­водні човни, надводні військ. кораблі та цивіл. судна, міни) називають гідролокац. цілями, сукупність даних про цілі, отриманих засобами Г., — гідролокац. інформацією, збира­н­ня якої забезпечує під­водне спо­стереже­н­ня пасив. або актив. методом. При пасив. Г. спосіб під­вод. спо­стереже­н­ня базується на при­йомі та обробці акуст. сигналів (шумів), ви­промінюваних самими обʼєктами (шумопеленгува­н­ня). Активна Г. встановлює наявність і ви­значає властивість під­вод. обʼєктів шляхом ви­промінюва­н­ня зондуючих сигналів і на­ступ. обробки від­битих від цілей ехо-сигналів. Гідролокац. методи використовуються в природі, зокрема широко ві­домі локац. можливості морських тварин (кити, дельфіни та ін.). Про локац. можливості згадував у кін. 15 — на поч. 16 ст. у своїх працях Леонардо да Вінчі. Як само­стійна наук. дисципліна Г. сформувалася у 20 ст., хоча ще 1807 академік Петербур. АН Я. Захаров висловив ідею вимірювати від­стань за допомогою ехолокації. Протягом минулого столі­т­тя Г. набула величез. значе­н­ня в основному завдяки необхідності забезпече­н­ня без­пеки плава­н­ня суден та вимогам військ.-мор. флоту. Здебільшого поня­т­тя Г. повʼязують з актив. Г. Тех. засоби отрима­н­ня гідролокац. інформації, які використовують принцип Г., лежать в основі роботи гідро­акуст. (гідролокац.) станцій. Станції, які використовують методи актив. Г., називаються гідролокаторами, пасив. Г. — шумопеленгаторами. Наук.-тех. забезпече­н­ня галузі здійснюють Гідро­приладів Київський державний науково-дослідний ін­ститут, «Славутич» Київське державне науково-виробниче обʼ­єд­на­н­ня, «Київський політехнічний ін­ститут» Національний технічний університет України, Кібернетики ін­ститут НАНУ, а також приладобуд. заводи України, зуси­л­лями яких були створені декілька поколінь гідролокац. станцій різного при­значе­н­ня. У роз­виток Г. знач. внесок зробили укр. вчені та кон­структори М. Карновський, Н. Гаткін, О. Лейко, В. Коваль, О. Алещенко, Ю. Бурау, А. Гурін, Ю. Трофимов та ін. Як галузь радіо­електроніки Г. використовує досягне­н­ня гідродинаміки, пʼєзотехніки, статист. методів обробки сигналів, цифр. обчислювал. техніки тощо. Остан. часом, окрім військ.-мор. флоту, методи Г. також широко використовують у вирішен­ні про­блем дослідж. океану, мор. навігації, рибопошуку.

Завантажити статтю