ГІД­РО­МЕТЕОРОЛОГІ́ЧНИЙ ІН­СТИТУ́Т Український науково-дослідний — науково-дослідна установа, що проводить дослідже­н­ня у галузі гід­ро­метеорології і моніторингу стану природного середовища. Входить до системи Держ. гід­ро­метеорол. служби. Під­порядк. Мін-ву України з питань над­звич. ситуацій та у справах захисту насел. від наслідків Чорноб. ката­строфи, у частині викона­н­ня дослідж. у галузі фізики атмо­сфери — НАНУ. Засн. 1953 у Києві на базі н.-д. геофіз. (починає свою історію від створ. 1855 метеорол. лаб.) та гідролог. обсерваторій із сучас. на­звою. До складу Ін­ституту входять: Мор. від­діл. (Севастополь), від­діл екс­перим. дослідж. (Дні­пропетровськ), польові екс­перим. метеорол. (с. Жовтневе Софіїв. р-ну Дні­проп. обл.) та гід­ро­метеорол. (м. Богуслав Київ. обл.) бази, екс­перим. метеорол. полігон (Дні­проп. обл.). У структурі Ін­ституту від­діли: клімат. досліджень та довго­строк. про­гнозів погоди; гідрол. досліджень; агрометеорол. досліджень; досліджень стану атмо­сфери; гідрохімії; радіац. моніторингу природ. середовища; засобів вимірювань та стандартизації; фізики атмо­сфери. Основні напрями наук. досліджень: ви­вче­н­ня закономірностей фіз. процесів, що від­буваються в атмо­сфері та гідро­сфері; матем. моделюва­н­ня процесів утворе­н­ня та еволюції різних типів хмар і механізмів формува­н­ня опадів за умов природ. роз­витку хмар та актив. впливів на них з метою штуч. збільше­н­ня опадів; гідродинам. моделюва­н­ня атмо­сфер. процесів та роз­робле­н­ня чисел. і фіз.-статист. методів про­гнозу погоди різної за­вчасності, зокрема стихій. метеорол. явищ; ви­вче­н­ня фіз. та екол. механізмів клімато­утворе­н­ня, закономірностей коливань і змін клімату; комплексне дослідж. впливу гід­ро­метеорол. умов та госп. діяльності на за­брудне­н­ня природ. середовища; ви­вче­н­ня режиму водних обʼєктів і чин­ників, що зумовлюють його формува­н­ня; гідрол. роз­рахунки і про­гнози; створе­н­ня автоматизов. системи про­гнозува­н­ня весн. повеней і дощових паводків; моделюва­н­ня та роз­рахунки річк. стоку; дослідж. гід­ро­метеорол. та гідрохім. режимів Чорного і Азов. морів. Удосконалено методологію моніторингу природ. середовища; роз­винено методи гідро- та метеорол. про­гнозів різної за­вчасності; проведено теор. дослідж. в галузі фізики хмар та роз­роблено методи і технології актив. впливів на метеорол. процеси; роз­винено наук. способи екосистем. концепції с.-г. метеорології. Нині в Ін­ституті працюють 8 д-рів та 41 канд. н. Серед ві­домих науковців — Г. Прихотько, К. Логвинов, А. Ткаченко, М. Буйков, В. Дмитренко, В. Прусов, Г. Пірнач. Виходить щоріч. зб. «Наукові праці УкрНДГМІ». Перший дир. — Г. Прихотько, від 2000 — В. Осадчий.