Розмір шрифту

A

Гілея

«ГІЛЕ́Я» — літературне обʼ­єд­на­н­ня російських поетів-футуристів. Одне з най­значніших і найбільш радикальне з усіх футурист. угруповань. Створ. 1910 з ініціативи Д. Бурлюка у маєтку графа А. Мордвинова побл. с. Чернянка Таврій. губ. (нині смт Нова Маячка Херсон обл.). Назва обʼ­єд­на­н­ня була взята з 4-ї кн. «Історії» Геродота («Мельпомена»), де Гілеєю ви­значено частину Скіфії за гирлом Дні­пра (саме на цій території знаходився зга­даний маєток). Пред­ставники «Г.» називали себе по-різному: «футуристи», «кубофутуристи», «будетляни». Ідеологом групи був В. Хлєбников; до її складу в різний час входили В. Маяковський, В. Каменський, Олена Гуро, Б. Лівшиць, О. Кручених, Б. Пастернак, М. Асєєв, брати В. і М. Бурлюки та ін. Про­грамні принципи «Г.» викладені в збірках і альманахах «Садок судей» (ч. 1, 1910; ч. 2, 1913), «Пощечина обществен­ному вкусу» (1912), «Требник на троих», «Трое», «Дохлая Луна» (усі — 1913), «Молоко кобылиц», «Рыкающий Парнас», «Затычка», «Первый журнал рус­ских футуристов» (усі — 1914), «Весен­нее контр­агентство муз» (1915). Для пред­ставників групи було властиве почу­т­тя ката­строфізму, «неминучості краху старого хламу» (В. Маяковський), спроби пере­дати засобами мистецтва при­йдешній «світовий пере­ворот» і народже­н­ня «нового людства». Вони вважали, що художня творчість повин­на бути не наслідува­н­ням природи, а самою природою. «Будетляни» руйнували умовні системи літ. жанрів і стилів, декларували поверне­н­ня до фольклорно-міфол. першопочатків, коли мова була «частиною природи» (В. Хлєбников). На ґрунті живої роз­мов. мови вони роз­робляли тонічно віршов. риму, об­стоювали необхідність «словотворе­н­ня і словоновації» аж до вжива­н­ня індивід. діалектів (т. зв. «заумь»). Їм було властиве екс­периментува­н­ня над віршов. графікою, граничне роз­шире­н­ня діапазону літ. мови від «самовитого» (самодо­статнього) слова «поза побутом і жит­тєвими користями» до слова без­посеред. соц. дії. Їхнім творам притаман­на складна синтакс. і композиц. структура, різка контрастність трагічного і комічного, ліризму і брутальності, поетики та епатажу. Творчі засади «Г.» мали без­посеред. вплив на формува­н­ня ідейно-естет. засад укр. футуристів, зокрема М. Семенка, Гео Шкурупія.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2006
Том ЕСУ:
5
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Періодика
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
29532
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
87
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 11
  • середня позиція у результатах пошуку: 28
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 28): 606.1% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Гілея / І. Д. Бажинов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-29532.

Hileia / I. D. Bazhynov // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at: https://esu.com.ua/article-29532.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору