Гілея
«ГІЛЕ́Я» — літературне об’єднання російських поетів-футуристів. Одне з найзначніших і найбільш радикальне з усіх футурист. угруповань. Створ. 1910 з ініціативи Д. Бурлюка у маєтку графа А. Мордвинова побл. с. Чернянка Таврій. губ. (нині смт Нова Маячка Херсон обл.). Назва об’єднання була взята з 4-ї кн. «Історії» Геродота («Мельпомена»), де Гілеєю визначено частину Скіфії за гирлом Дніпра (саме на цій території знаходився згаданий маєток). Представники «Г.» називали себе по-різному: «футуристи», «кубофутуристи», «будетляни». Ідеологом групи був В. Хлєбников; до її складу в різний час входили В. Маяковський, В. Каменський, Олена Гуро, Б. Лівшиць, О. Кручених, Б. Пастернак, М. Асєєв, брати В. і М. Бурлюки та ін. Програмні принципи «Г.» викладені в збірках і альманахах «Садок судей» (ч. 1, 1910; ч. 2, 1913), «Пощечина общественному вкусу» (1912), «Требник на троих», «Трое», «Дохлая Луна» (усі — 1913), «Молоко кобылиц», «Рыкающий Парнас», «Затычка», «Первый журнал русских футуристов» (усі — 1914), «Весеннее контрагентство муз» (1915). Для представників групи було властиве почуття катастрофізму, «неминучості краху старого хламу» (В. Маяковський), спроби передати засобами мистецтва прийдешній «світовий переворот» і народження «нового людства». Вони вважали, що художня творчість повинна бути не наслідуванням природи, а самою природою. «Будетляни» руйнували умовні системи літ. жанрів і стилів, декларували повернення до фольклорно-міфол. першопочатків, коли мова була «частиною природи» (В. Хлєбников). На ґрунті живої розмов. мови вони розробляли тонічно віршов. риму, обстоювали необхідність «словотворення і словоновації» аж до вживання індивід. діалектів (т. зв. «заумь»). Їм було властиве експериментування над віршов. графікою, граничне розширення діапазону літ. мови від «самовитого» (самодостатнього) слова «поза побутом і життєвими користями» до слова безпосеред. соц. дії. Їхнім творам притаманна складна синтакс. і композиц. структура, різка контрастність трагічного і комічного, ліризму і брутальності, поетики та епатажу. Творчі засади «Г.» мали безпосеред. вплив на формування ідейно-естет. засад укр. футуристів, зокрема М. Семенка, Гео Шкурупія.
Рекомендована література
- Лившиц Б. Гилея. Нью-Йорк, 1933;
- Його ж. Полутораглазый стрелец. Ленинград, 1933;
- V. Markov. Russian futurism: A history. London, 1969;
- Паперный З. Будетляне // Паперный З. Единое слово. Москва, 1983.
Завантажити статтю
