ВОЛО́ШИН Петро Власович (13. 01. 1928, с. Любарці Баришів., нині Борис­піл. р-ну Київ. обл. — 27. 10. 2021, Харків) — лікар-невропатолог. Батько Н. Волошиної. Доктор медичних наук (1973), професор (1974). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1986). Державна премія України в галузі науки і техніки (1993). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Закін. Харків. заоч. політех. ін­ститут (1951), Харків. мед. ін­ститут (1959), де від­тоді й працював: від 1966 — доцент; у Чернів. мед. ін­ституті: від 1973 — завідувач кафедри нерв. хвороб, від 1974 — проректор з наукової роботи; від 1977 — директор Ін­ституту неврології, психіатрії та наркології АМНУ (Харків); одночасно від 1979 — завідувач кафедри неврології і нейрохірургії Харків. мед. академії післядиплом. освіти. Голова Укр. наук.-практич. товариства невропатологів, психіатрів і наркологів (від 1984); гол. ред. «Українського вісника психоневрології» (від 1993). Основні напрями наук. досліджень: церебральна судин­на патологія; невропатологія черепно-мозк. травми, опікової хвороби, іонізуючого ви­промінюва­н­ня; вертеброневрологія; нейроінфекції; дит. психоневрологія; псих. захворюва­н­ня, алкоголізм, наркоманія.